петлюрівець
ПЕТЛЮРІВЕЦЬ, вця, ч. Учасник петлюрівщини. Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію (Довж., І, 1958, 207); Петлюрівців звірячий шал, Гетьманське дике панування, Сусідів-хижаків знущання І куркулів хазяйнування Відбито і розбито вкрай (Рильський, II, 1960, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | петлюрівець | петлюрівці |
Родовий | петлюрівця | петлюрівців |
Давальний | петлюрівцеві, петлюрівцю | петлюрівцям |
Знахідний | петлюрівця | петлюрівців |
Орудний | петлюрівцем | петлюрівцями |
Місцевий | на/у петлюрівці, петлюрівцеві | на/у петлюрівцях |
Кличний | петлюрівцю | петлюрівці |