печера
ПЕЧЕРА, и, ж. 1. Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні. Вони [рибалки] виносили свої човни, що були сховані в тій кам'яній печері од негоди (Н.-Лев., І, 1956, 54); Печери - це перші житла людей. Тут наші предки знаходили захисток від негоди і ворогів, тут відправляли магічні обряди (Наука.., 4, 1968, 20); * Образно. Після чікагських печер стандартний будинок здався Марії палацом (Рибак, Час.., 1960, 85); * У порівн. Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами, немов чорні печери пороззявляли свої роти (Мирний, III, 1954, 261).
2. діал. Заглибина під берегом річки. Риба почала ховатися в найглибші місця та печери для зимівлі (Фр., VIII, 1952, 78); - А риба, каже [Грицько], так і черкається об ноги, а раків-раків, - так тілько руку у печеру засади - заразом з півдесятка так і витягнеш (Мирний, І, 1954, 244).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | печера | печери |
Родовий | печери | печер |
Давальний | печері | печерам |
Знахідний | печеру | печери |
Орудний | печерою | печерами |
Місцевий | на/у печері | на/у печерах |
Кличний | печеро | печери |