пилинка
ПИЛИНКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до пилина. В венеціанське вікно лилося сонце широким потоком, в сизій муті його крутились пилинки (Коцюб., II, 1955, 397); - Хто ж я? Що я? Я сам цього тепер не знаю. Пилинка я, піщана грудочка, тля (Донч., VI, 1957, 532).
Ні (ані) пилинки - те саме, що Ні (ані) пилини (див. пилина). - Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Кв.-Осн., II, 1956, 288); [Варка:] Пора протверезитись тобі, он в закромах [засіках] ані пилинки борошна, треба жита змолотити! (Кроп., III, 1959, 214); Пилинці не давати (не дати) упасти (сісти і т. ін. ) - те саме, що Пилині не давати (не дати) упасти (сісти і т. ін. ) (див. пилина). Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давали впасти пилинці (Панч, В дорозі, 1959, 178).
2. Одна часточка, клітина пилку (у 1 знач.). - Волоть висипає п'ятнадцять мільйонів пилинок, - наче з кафедри промовляла Олеся (Вол., Дні.., 1958, 149).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пилинка | пилинки |
Родовий | пилинки | пилинок |
Давальний | пилинці | пилинкам |
Знахідний | пилинку | пилинки |
Орудний | пилинкою | пилинками |
Місцевий | на/у пилинці | на/у пилинках |
Кличний | пилинко | пилинки |