плюскати
ПЛЮСКАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Рухаючись, видавати плюскіт (про воду або іншу рідину). А вода все клекотіла, все плюскала та шуміла і нарешті сягнула до горища (Гр., І, 1963, 422); Вічно дзвенить посуд [у лабораторії], булькають і плюскають рідини, оглушливо гудуть примуси (Шовк., Інженери, 1956, 66); // Битися, ударятися об що-небудь з плюскотом. Він [баркас] стояв, а хвиля гралась навкруги нього, плюскала в боки, бризкала піною (Коцюб., І, 1955, 402); // Ударами, рухом по (у) воді (або іншій рідині) створювати плюскіт. Кінь фиркає та плюскають гумові колеса в калюжах та ямках (Хотк., І, 1966, 58).
2. перех. Різким рухом, з плюскотом лити, наливати воду (або іншу рідину) в що-небудь. Плюскати воду в миску.
3. перех. і неперех. Бризкати водою (або іншою рідиною), лити її на себе або на кого-, що-небудь. Плюскати водою в обличчя; Плюскати воду на стіл.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плюскаю | плюскаємо |
2 особа | плюскаєш | плюскаєте |
3 особа | плюскає | плюскають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плюскатиму | плюскатимемо |
2 особа | плюскатимеш | плюскатимете |
3 особа | плюскатиме | плюскатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | плюскав | плюскали |
Жіночий рід | плюскала | |
Середній рід | плюскало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плюскаймо | |
2 особа | плюскай | плюскайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | плюскаючи | |
Минулий час | плюскавши |