плічко
ПЛІЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до плече 1. Батько мовчки потис його тонке плічко, погладив по голівці (Перв., Невигадане життя, 1958, 141).
2. Стрічка або смужка тканини через плече в жіночому або дитячому платті без рукавів, у сорочці, ліфчику і т. ін. Плічко сорочки сповзло на руку і оголило ніжну дівочу грудь (Кол., Терен.., 1959, 338).
3. Окіст (лопатка). Старі заходились коло плічка, а молоді пішли обідать в ресторан (Н.-Лев., І, 1956, 601).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плічко | плічка |
Родовий | плічка | плічок |
Давальний | плічкові, плічку | плічкам |
Знахідний | плічко | плічка |
Орудний | плічком | плічками |
Місцевий | на/у плічку | на/у плічках |
Кличний | плічко | плічка |