побоювання
ПОБОЮВАННЯ, я, с. Почуття тривоги, хвилювання, викликане чеканням чого-небудь неприємного, небажаного. Побоювання Калиновича, що втратить посаду після спалення старої бухгалтерії в ратуші, не здійснились (Фр., VI, 1951, 165); - Але ж у вашому тоні я вловила якесь побоювання, - сказала Надія (Баш, Надія, 1960, 114); Побоювання й сумніви, висловлені Сутугою, мучили й його, Балуту, але він удавав, що страшного в цьому немає (Кир., Вибр., 1960, 311).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | побоювання | побоювання |
Родовий | побоювання | побоювань |
Давальний | побоюванню | побоюванням |
Знахідний | побоювання | побоювання |
Орудний | побоюванням | побоюваннями |
Місцевий | на/у побоюванні | на/у побоюваннях |
Кличний | побоювання | побоювання |