поміст
ПОМІСТ, мосту, ч. 1. Підвищення, площадка, збита з дощок. У городі свято. Хати прибрані зеленими ялинками. На майдані перед магістратом спорудили поміст, накрили кармазином (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 161); Сміх і оплески покривають слова Сенчука, і люди починають підходити до помосту (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 193); // заст. Таке підвищення, площадка як місце страти; ешафот. Михайлик скочив на фарбований поміст, щоб вирвати Стояна Богосава з зашморгу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 164); Засуджених вивели на невисокий поміст, швидко накинули на шиї петлі (Петльов., Хотинці, 1949, 175); // Таке підвищення, площадка, що є основою стапеля. Корпус міноносця похитнувся і посунувся по довгому помосту стапеля (Собко, Шлях.., 1948, 5); В призначений день з-під «Константина» вибили клинці, які підпирали його на помості, чоловік з десять разом уперлося в його корму - і шхуна повільно почала сповзати.. до ріки (Тулуб, В степу.., 1964, 263); // Пристосування для спання із дощок, трохи підвищене над підлогою, долівкою і т. ін. У курені на помості сплять покотом чоловіки (Головко, І, 1957, 338); Де ж вони [жінки] сплять? Ніякого помосту, ніяких нар (Хижняк, Тамара, 1959, 128); // Якесь підвищення чи підвищена частина чого-небудь. Війт знав уже з досвіду, що з гладкого помосту легше зняти корець збіжжя (Март., Тв., 1954, 253); Позносив [Давид] мішки на поміст до коша ближче й сів на них (Головко, II, 1957, 39).
2. Суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі. Ввійшли ми у двір - вузьку вулицю, котра не що інше, як річка Алма, закрита дерев'яним помостом (Коцюб., III, 1956, 140); Пором - величезний човен, укритий помостом (Донч., V, 1957, 10); // Звичайно дерев'яна площадка, перекинута з берега у воду.
3. діал. Підлога. Зажив у колгоспі, збудував хату на помості (Укр.. присл.., 1955, 377); Велика весела хата, чепурно прибрана: поміст крашений, стіни вибиті [оббиті] шпалерами (Мирний, V, 1955, 179); Бояри й воєводи власноручно проломили поміст у горниці (Загреб., Диво, 1968, 413).
4. Підмостки, підвищення для робочого місця. Завідувач лабораторій стояв на помості коло продувальної установки (Шовк., Інженери, 1948, 138); // спец. Рівна підвісна площадка, зроблена з твердого матеріалу, з якої здійснюється кріплення ствола шахти.
Театральний поміст: а) сцена; б) театр. Ляскучі голоси дівчат зливалися з охрипшими [охриплими] заводами п'янюг, що.., не маючи талану.., перейшли з театральних помостів тішити п'яне купецтво та крамарство (Мирний, III, 1954, 272).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поміст | помости |
Родовий | помосту | помостів |
Давальний | помостові, помосту | помостам |
Знахідний | поміст | помости |
Орудний | помостом | помостами |
Місцевий | на/у помості | на/у помостах |
Кличний | помосте | помости |
помостити
ПОМОСТИТИ, мощу, мостиш, док., перех. і без додатка, розм. 1. Покласти щось м'яке, рівномірно розстеливши на чомусь. Лаврін помостив на віз сіно, заслав килимом (Н.-Лев., II, 1956, 317); Попереду.. їхав верхи, помостивши собі, замість сідла, мішок з сіном, провідник (Донч., III, 1956, 125); // Постелити постіль кому-небудь. Вона додибала до полу і уклалася аж поза дітьми спати. - Знемогла старенька.., - зітхнувши, сказала Горпина і кинулась тітці помостити (Мирний, III, 1954, 331); Дунька хотіла помостити Прісьці і на сей раз на ліжку, але молодиця не схотіла і лягла поруч з Дунькою долі (Л. Янов., І, 1959, 216).
2. Док. до мостити 1-3. Колись воно [вікно] .. на одному рівні [було] з іншими вікнами, а як помостили сцену, то й опинилося коло самих ніг у артистів (Кучер, Трудна любов, 1960, 322); Одна наймичка помостила гарбуза в задку, на самому дні під сіном (Н.-Лев., III, 1956, 25); Він скинув шинель і помостив її на лаві (Головко, II, 1957, 112); - Не мости гніздечка й у лужечку, Помости гніздечко й у садочку (Чуб., V, 1874, 850); У кутку подвір'я, де росли осокори та дві берези, помостила собі гніздо вертлява сорока (Збан., Переджнив'я, 1955, 378); * Образно. Він з особливою пристрастю руйнував Євчине гніздо, що помостила була в хаті і в душі (Чорн., Пісні.., 1958, 46).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помощу | помостимо |
2 особа | помостиш | помостите |
3 особа | помостить | помостять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | помостив | помостили |
Жіночий рід | помостила | |
Середній рід | помостило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помостімо | |
2 особа | помости | помостіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | помостивши |