поміняти
ПОМІНЯТИ, яю, яєш, док., перех. 1. Віддавши, одержати натомість кого-, що-небудь; обміняти. - Поміняйте зі мною свою одежу. - А дід мав подерту одежу, каже: - Хлопче, говориш зі мною на сміх (Казки Буковини.., 1968, 175); Мірошниченко одвертається від Полікарпа, і в того відразу жалісніє обличчя: розсердився, гляди, ще й поміняє завтра землю (Стельмах, II, 1962, 18); // Ненароком або навмисне замість своєї взяти таку саму чужу річ. Поміняти шапку.
@ Поміняти шило на мило - те саме, що Проміняти шило на мило (див. проміняти).
2. Використати, вжити, взяти і т. ін. натомість таке саме інше; замінити. [Романюк:] Ніяк не зберусь поміняти окуляри, очі болять (Корн., II, 1955, 196); - Я давно мрію поміняти своє ім'я (Жур., Нам тоді.., 1968, 102).
3. Одні грошові купюри або монети замінити на інші дрібніші відповідної вартості; розміняти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поміняю | поміняємо |
2 особа | поміняєш | поміняєте |
3 особа | поміняє | поміняють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поміняв | поміняли |
Жіночий рід | поміняла | |
Середній рід | поміняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поміняймо | |
2 особа | поміняй | поміняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | помінявши |