порохно
ПОРОХНО, а, с. Те саме, що порохня. [Мавка:] Вона [верба] мене на зиму прийняла і порохном м'якеньким устелила для мене ложе (Л. Укр., III, 1952, 200); Очі його, великі і нерухливі, світилися мертвим, скляним блиском, блиском вогкого, гнилого порохна, яріючого серед потемків (Фр., І, 1955, 282); Місце.. було казковим: дикі лугові верби з дуплами і порохном, що висвічує, луговий острів, пахучий, безлюдний (Тют., Вир, 1964, 458); Байдуже їй, що Хо з усієї сили намагається налякати її.. Байдуже! Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів, зве його порохном (Коцюб., І, 1955, 171); Колишні царські лизоблюди Чи блюдолизи - все одно! Небавом і сліда не буде Од вас, огидне порохно! (Рильський, Поеми, 1957, 166); * У порівн. На темній одежі світились руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб., II, 1955, 377).
Узятися порохном - те саме, що Узятися порохнею (див. порохня). Миколай [ікона святого] від хробаків Порохном узявся (Рудан., Вибр., 1937, 200).
@ Порохно сиплеться (сипалось) з кого - те саме, що Порохня сиплеться (сипалась) з кого (див. порохня). - Він уже підтоптаний, вже порохно з нього сиплеться (Гуц., З горіха.., 1967, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порохно | порохна |
Родовий | порохна | порохон |
Давальний | порохну | порохнам |
Знахідний | порохно | порохна |
Орудний | порохном | порохнами |
Місцевий | на/у порохні | на/у порохнах |
Кличний | порохно | порохна |