потрібен
ПОТРІБЕН див. потрібний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потрібен | потрібна | потрібне | потрібні |
Родовий | потрібного | потрібної | потрібного | потрібних |
Давальний | потрібному | потрібній | потрібному | потрібним |
Знахідний | потрібен, потрібного | потрібну | потрібне | потрібні, потрібних |
Орудний | потрібним | потрібною | потрібним | потрібними |
Місцевий | на/у потрібному, потрібнім | на/у потрібній | на/у потрібному, потрібнім | на/у потрібних |
потрібний
ПОТРІБНИЙ, ПОТРІБЕН, бна, бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки, бруски дерева і багато іншого приладдя, потрібного для будування моделі аероплана (Вас., II, 1959, 226); Дивися на нього, як він рубає! Яка сила і краса розмаху, яка безліч рухів,.. завше потрібних, віками обрахованих, що від батька до сина переходять (Хотк., II, 1966, 354); - Чавун - річ потрібна: чи борщу зварити, чи галушок (Вишня, І, 1956, 330); - Біологічна боротьба з шкідниками полів - дуже корисна, потрібна й вигідна справа, - розповідає завідуючий лабораторією (Хлібороб Укр., 12, 1968, 34); // у знач. присудк. сл. [Лукерія Степановна:] Бач, чорт зна яких книжок щоразу понакуповуєш до біса, а тих, котрі притьмом потрібні, якраз і нема (Кроп., II, 1958, 273); Годинник потрібен був для роботи над гравюрами (Ільч., Серце жде, 1939, 113); Народові потрібна республіка, щоб виховувати маси до демократії (Ленін, 31, 1973, 278); - Машин він [Гальванеску] має стільки, що йому, мабуть, зовсім не потрібні робочі руки (Смолич, І, 1958, 49); // у знач. ім. потрібне, ного, с. Те, що необхідне для здійснення, виконання чогось, для чиїх-небудь потреб. - Що - гроші? Полова, на котру ми здобуваємо потрібне для нас (Мирний, III, 1954, 278); У човнах було все потрібне для довгої мандрівки (Досв., Вибр., 1959, 432); На робочому місці не повинно бути нічого зайвого, щоб не метушитись і не шукати потрібного серед непотрібного (Веч. Київ, 27.XII 1966, 2); // Необхідний для існування, життя, здоров'я і т. ін. кого-небудь. Пам'ятайте, що Вам треба найдовше жити (діти, наука, суспільність), а коли жити, то треба мати потрібний тіпітит [мінімум] здоров'я (Коцюб., III, 1956, 432); - Я б хотів, щоб у соціалістичній нашій державі були створені плоди, які мали б у собі рішуче всі хімічні речовини, потрібні людині (Довж., І, 1958, 490); // у знач. присудк. сл. - Така руїна [баронеса], просто розсипається від старості, а все їй ліки потрібні та купелі... (Л. Укр., III, 1952, 530); - Він тяжко хворий. Йому потрібний абсолютний спокій (Стельмах, II, 1962, 252); // Необхідний, корисний для когось, близький кому-небудь (про людину). Попаді й небагаті пані частували її в покоях, садовили поруч з собою на стільці, як потрібну людину (Н.-Лев., II, 1956, 267); // у знач. присудк. сл. - Мабуть, десь під тином доведеться пропасти: усім чужа, нікому не потрібна, як той покидьок (Мирний, III, 1954, 165); - Виходить, ти чекала мене? - Дуже ти потрібний мені, волоцюга, - одвела [дівчина] голову від парубка, а на устах ворухнулась посмішка. - Ой, напевне, потрібний, - не може заховати радості (Стельмах, І, 1962, 143); // Саме той, що треба; належний. Візок починає трусити, коняка біжить і якось зразу знаходить потрібну дорогу (Коцюб., II, 1955, 236); Полк робив свої немудрі й нескладні справи..: на потрібній відстані було поставлено округ сторожу, кулеметники перечистили кулемети, а стрільці - гвинтівки (Ю. Янов., II, 1958, 213); Милославський хотів відповідати.., але в ту ж мить не знайшов потрібних слів (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 201).
Потрібний (потрібен) як повітря - конче необхідний. Через сваволю і честолюбство Потьомкіна лишився без діла один із найталановитіших полководців Росії [О. Суворов] - саме тоді, коли він їй був потрібний як повітря (Добр., Очак. розмир, 1965, 137); Потрібний (потрібен), як собаці п'ята нога (як торішній сніг, як п'яте колесо до воза і т. ін .), ірон., лайл. - зовсім непотрібний. - Хіба я не знаю, що ти любиш Романа, - вже з серцем промовила Зося. - Потрібний він мені, як п'яте колесо до воза (Стельмах, І, 1962, 279); Його призивали, як офіцера, до гетьманського війська.. Петро повістку подер. - Дайте спокій. Ваш гетьман так мені потрібен, як торішній сніг! (Панч, На калин. мості, 1965, 98); Уважати потрібним (за потрібне) - вважати необхідним. - Здорові! - обізвавсь [панич], - чи мене не пізнаєте? - Не вважаю потрібним, - відказала Софія, не дивлячись на нього (Л. Укр., III, 1952, 542); Хома, звичайно, ще зоддалік впізнав Антоновича.., одначе вважав за потрібне зупинити начальство грізним окликом: - Хто йде? (Гончар, III, 1959, 309).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потрібний | потрібна | потрібне | потрібні |
Родовий | потрібного | потрібної | потрібного | потрібних |
Давальний | потрібному | потрібній | потрібному | потрібним |
Знахідний | потрібний, потрібного | потрібну | потрібне | потрібні, потрібних |
Орудний | потрібним | потрібною | потрібним | потрібними |
Місцевий | на/у потрібному, потрібнім | на/у потрібній | на/у потрібному, потрібнім | на/у потрібних |