правий
ПРАВИЙ1, а, е. 1. Розташований на тому боці тіла, що протилежний лівому. На правій руці у мене аж три срібних персні було (Мирний, І, 1954, 78); Баба Зінька при цих словах прижмурила праве око, і погляд її став неначе трохи хитрий (Н.-Лев., VI, 1966, 324); // Напрям, який відповідає руці, протилежній до лівої. - Хто хоче рушати, ставай на правий бік. Хто зостається - відходь на лівий (Довж., І, 1958, 255); // Розташований з протилежного боку, якщо стояти обличчям у напрямі руху (річки тощо). Два плацдарми створилось тепер: один на лівому березі Дніпра - червоний, другий - на правому березі - білий (Гончар, II, 1959, 373); // у знач. ім. права, вої, ж. Права рука, правиця. Не знає права, що робить ліва (Укр.. присл.., 1955, 246).
По (на) праву руку (руч); З правого боку; З правої руки; По правім боці - справа; праворуч. Порівнялись [піп із причетом] ізо мною і од мене одібрали, я й гроті подала; підійшли й до мого сусіда, що по праву руку, - аж і взяти нічого (Барв., Опов.., 1902, 65); Уже кілька днів ми працюємо в похмурному низькому лабіринті, розташованому по праву руч від вхідного коридору (Наука.., 11, 1971, 36); На праву руч між купкою парубків стояв Карпо (Мирний, IV, 1955, 141); З правої руки до чоловіка тягнеться розлогий кущ ліщини (Стельмах, І, 1962, 646); Он тут у закоулочку по правім боці на ріжку той грек крамарює (Вовчок, VI, 1956, 290); Правий крайній, спорт. - один з гравців футбольної команди, який грає справа. У нас спорт організовано, ..в кожній сім'ї - чи стрибун, чи бігун, чи штангіст, чи воротар, чи крайній правий, чи крайній лівий (Вишня, І, 1956, 401); Правий фланг - частина війська, фронту, розташована праворуч від центра. Килигей скомандував зробити перекличку. - Перший! Другий! Третій! - голосно, рвучко стали вигукувати з правого флангу фронтовики (Гончар, II, 1959, 44); Правої руки держатися - рухатися вправо, праворуч. Остапові здавалося, що вони мусять держатися правої руки (Коцюб., I, 1955, 359); У (в) праву руку (руч) - у правий бік, праворуч. У праву руку їживсь дахами та коминами фабрик задимлений город (Коцюб., II, 1955, 210); - Тут не протовпимось! - сказав Власов.., - і він повернув в праву руч (Мирний, IV, 1955, 141).
@ Бути (ставати, стати) правою рукою чиєю, у кого - бути найближчим помічником у кого-небудь. Коли Михайло мав сімнадцять, то був уже моєю правою рукою, так як тепер (Коб., II, 1956, 21); Нова рада громадська відрядила старого писаря, котрий був правою рукою старости (Март., Тв., 1954, 65); Прокіп Савич підтягав загін: працював дні й ночі. Правою рукою його був політичний комісар загону Свирид Петрович (Дмит., Наречена, 1959, 96); Хазяїну моєму я дуже уподобався, бо був шпаркий до діла; а через год я став його правою рукою (Кроп., II, 1958, 300); Права [рука] не знає, що робить ліва - бути дуже суперечливим, непослідовним у діях, учинках. - А ви, капітан, по заповіді поступаєте [чините]: хай права не знає, що робить ліва, - зареготався Книш (Мирний, III, 1954, 150).
2. політ. Ворожий передовим течіям у політичному й громадському житті; реакційний, консервативний. Комуністичні партії, спираючись на ленінську ідейну спадщину, провадять велику творчу роботу і непримиренно виступають проти сучасної буржуазної ідеології, проти правих і «лівацьких» перекручень революційної теорії (До 100-річчя .. В. І. Леніна, 1970, 5); // Який дотримується реакційніших, консервативніших поглядів, ніж головна маса членів певної партії або політичного, філософського напряму. В момент, коли на Україні розгортається найзагостреніша громадянська війна, коли передбачається неминуча найзапекліша куркульська контрреволюція по селах, ніякі угоди з такими дрібнобуржуазними партіями, як праві есери, меншовики, ліві есери та інші, - недопустимі (КП України в резол. і рішен.., 1958, 33); // Ворожий політиці комуністичної партії всередині самої партії; // у знач. ім. праві, вих, мн. Представники реакційних, консервативних партій або течій всередині комуністичної партії, ворожих її генеральній лінії. Кадети об'єднують всіх правих, всю контрреволюцію, всіх поміщиків і капіталістів (Ленін, 32, 1973, 68); Боротьба між правими і лівими всередині Ціммервальдського об'єднання все більше розгоралась (Біогр. Леніна, 1955, 150).
3. Який рухається за годинниковою стрілкою (зліва вгору й направо). Правий напрям обертання турбіни.
ПРАВИЙ2, рідко ПРАВ, а, е. 1. Який не має або не почуває за собою провини. Чи хто правий, чи неправий, чи хто прийде вдвох, чи втрьох, всіх приймає пан ласкавий (Л. Укр., І, 1951, 273); Хто там правий, а хто винуватий - господь його розбере (Мирний, V, 1955, 397); // Який має рацію у чомусь. Своє взяв та й прав (Номис, 1864, № 9636); Оксані було тяжко признати, що інший раз свекруха її права (Григ., Вибр., 1959, 236); Значить, сто раз я правий був учора, коли на диспуті з панами говорив: матерія - вічна (Тич., II, 1957, 61); // у знач. ім. правий, вого, ч. Невинуватий, безневинний. Винуватий виниться, а правий нічого не боїться (Укр.. присл.., 1963, 145); Розступилось коло крамарів, Що хотіли правого судити (Рильський, III, 1961, 123).
@ Правого і винуватого - усіх підряд, не розбираючись. А в городі полковник Тимашов ловить правого й винуватого (Собко, Скеля.., 1961, 43).
2. Справедливий. Окують [люди] царей [царів] неситих В залізнії пута.. І осудять неправедних Судом своїм правим (Шевч., II, 1963, 289); Тож спочатку того щастя Справді був Бертольдо гідний, Правий суд чинив у панстві (Л. Укр., І, 1951, 379); Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Фр., XIII, 1954, 80); Уставай, народе мій, На побідний, правий бій (Шпак, Вибр., 1952, 150); // Правильний. Нема нічого легшого, як серед мряки збитися тут з правої стежки (Фр., III, 1950, 84); За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Л. Укр., І, 1951, 55).
Боже правий! - те саме, що Боже (господи) праведний (див. праведний). Який я одинокий, боже правий! (Л. Укр., III, 1952, 110); Праве діло - благородна справа, здійснення якої служить встановленню справедливості. За праве діло стій сміло (Укр.. присл.., 1963, 163); Я кликав її на праве діло, і вона прийшла (Коцюб., II, 1955, 183); Коли народ усім своїм життям Присягся діло праве боронити, - Його ніяким не розбить громам І жодним океанам не залити! (Рильський, II, 1960, 183).
ПРАВИЙ, а, е, рідко. Прямий, не погнутий, не покручений. Права му [йому] дорога - камінчиком брукована до самого Львова... (Хотк., II, 1966, 88); Рубайся, дерево, кривеє і правеє (Номис, 1864, № 12802).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | правий | права | праве | праві |
Родовий | правого | правої | правого | правих |
Давальний | правому | правій | правому | правим |
Знахідний | правий, правого | праву | праве | праві, правих |
Орудний | правим | правою | правим | правими |
Місцевий | на/у правому, правім | на/у правій | на/у правому, правім | на/у правих |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | правий | права | праве | праві |
Родовий | правого | правої | правого | правих |
Давальний | правому | правій | правому | правим |
Знахідний | правий, правого | праву | праве | праві, правих |
Орудний | правим | правою | правим | правими |
Місцевий | на/у правому, правім | на/у правій | на/у правому, правім | на/у правих |
право
ПРАВО, а, с. 1. тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. Бездушну помсту звали правосуддям, А самоволю деспотичну - правом (Л. Укр., І, 1951, 53); Держава і право. Ці поняття невіддільні одне від одного. Право своїм виникненням і функціонуванням завдячує державі, але й держава немислима поза правом (Наука.., 12, 1972, 7).
^ Державне право див. державний; Звичаєве право див. звичаєвий; Кріпосне право - те саме, що кріпацтво.
2. Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю пануючого класу (в експлуататорському суспільстві) або всього народу (в соціалістичному суспільстві). Конституція нова дала працю і права (Укр.. присл.., 1955, 395); Що ж невеселії сидять Всі лицарі шотландські? Тож мають з ласки короля Права й маєтки панські (Л. Укр., І, 1951, 358); Великими і відповідальними є завдання радянського суду в справі охорони прав громадян (Рад. суд охороняє права.., 1954, 15); Соціалізм уперше в історії реально забезпечив основні соціальні права людини: право на працю, право на відпочинок, право на матеріальне забезпечення в старості, у випадку хвороби і втрати працездатності, право на освіту (Ком. Укр., 11, 1963, 17); // Виборювані народом справедливі соціальний лад і законодавство. Сміло, браття, згине враг; За свободу та за право Нум до бою, нум під стяг! (Граб., І, 1959, 238); Як народ устав за честь і право, Як народ єдиний, мов граніт, Перед ним хай ниць паде кривавий, Золотом набитий Уолл-стріт! (Рильський, III, 1961, 81); // Інтереси певної особи, суспільної групи і т. ін., які спираються на закон, релігійні забобони, давні звичаї і т. ін. Він визнавав за жінкою більші права, ніж дає їй іслам, і тим тільки сердив свою правовірну дружину (Коцюб., II, 1955, 135); // Обумовлений постановою держави, установи і т. ін. захист інтересів і можливостей особи щодо участі в чому-небудь, одержання чогось і т. ін. Авторське право; Виборче право; Громадянське право; Трудове право; // Сукупність міжнародних угод, договорів, що регулюють взаємовідносини держав у певних питаннях. Берегове право; Космічне право; Міжнародне право; Морське право.
Право голосу - можливість брати участь в обговоренні й розв'язанні певних питань. - Раз має право голосу, значить, має право бути обраним до сільради (Мик., II, 1957, 371).
3. чого, на що або з інфін. Обумовлена певними обставинами підстава, здатність, можливість робити, чинити що-небудь, користуватися чим-небудь. Охоче посилаю Вам уповноваження на право перекладати мої оповідання (Коцюб., III, 1956, 359); Він.. з усім гонором дідича боровся за право будь-якого отаманування (Стельмах, II, 1962, 357); [Орест:] Право! Я знаю тільки одно право, право на щастя! (Л. Укр., II, 1951, 58); // на кого - що, над ким - чим і без додатка. Мати у своїй владі. Ще недавно.. пан смакував перемогу, пильно обороняючи свої права на живий робочий інвентар - хлопа (Коцюб., І, 1955, 335); [Панса:] Якби ще я мав право над дочкою, я знав би, як направити її на чесний шлях! (Л. Укр., II, 1951, 457); Він міг би бути спокійним за свої права батька, та ці права були в нього відібрані мстивою природою (Стельмах, І, 1962, 398); // Перевага, привілей, льгота, надані кому-, чому-небудь. Брат і Денис дають поради збоку Розважні й мудрі: старших поколінь Одвічне право... (Рильський, II, 1960, 121); Багато прав надає Статут колгоспникові. І серед них право «брати участь у керівництві справами колгоспу» (Хлібороб Укр., 12, 1969, 32); // чого, для чого. Офіційний дозвіл, допуск до виконання якихось обов'язків, до зайняття певної посади, вступу до вузу і т. ін. Мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів (Довж., І, 1958, 17); // тільки мн. Свідоцтво, документ, що дозволяє кому-небудь керувати автомашиною, моторним човном, мотоциклом, катером і т. ін. Шоферські права.
Брати [свої] права - утверджуватися в чому-небудь, виявлятися на повну силу. Завжди рани дістає колишнє, Як нове бере свої права (Рильський, II, 1960, 133); Входити (увійти, вступати, вступити) в [свої] права див. входити, вступати; Давати (дати) право чого і з інфін. - дозволяти кому-небудь робити щось, чимось розпоряджатися. [Маруся:] Хто дав тобі право оживляти занедбані надії?.. (Мирний, V, 1955, 99); З повним правом - на цілком законних підставах. Павло Тичина з повним правом свого часу сказав: «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (Рильський, III, 1956, 51); Донбас з повним правом називають індустріальною перлиною Радянської України (Ком. Укр., 2, 1969, 29); Мати право чого, на кого - що - мати можливість або здатність робити що-небудь, діставати щось у власність, користатися з чогось. Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя... (Коцюб., І, 1955, 22); Пані не має права жодного на нас! (Вовчок, І, 1955, 267); І я маю якесь право на батькове добро (Н.-Лев., II, 1956, 357); [Монтаньяр:] Хіба Лавуазьє не мав би права академічним лавром заквітчатись (Л. Укр., II, 1951, 174); Моральне право - підстава робити що-небудь або не робити чогось, яка випливає з моральних принципів і норм поведінки, прийнятих у певному суспільстві або в якомусь колективі. Я рішив, що не маю більш морального права набирати гроші за лекції, котрих я не даю (Хотк., І, 1966, 148); Німці.. не мали в собі духу, морального права сміливо зустрітися поглядами з [радянськими] бійцями (Гончар, III, 1959, 288); На правах кого, чого - користуючись певним становищем (службовим, родинним, дружнім і т. ін.). [Милевський:] Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ, але на правах приятеля скажу: мені здається, ви надто раптово увірвали нитку (Л. Укр., II, 1951, 74); На рівних правах - користуючись однаковими можливостями з ким-небудь. - А коли крила є, тоді, будь ласка: дарую вам небо, дарую вам простір, живіть, літайте на рівних зі мною правах! (Гончар, Тронка, 1963, 110); По праву - справедливо, правильно. Гейне сказав, і по праву сказав, ще й другі слова, яких я не важуся сказати (Л. Укр., V, 1956, 229); Наш народ по праву пишається молодим поколінням країни соціалізму (Наука.., 9, 1961, 40); По праву кого, чого - користуючись можливостями, які дає вік, посада, фізичний розвиток і т. ін. По праву командира Козаков завжди брав собі найнебезпечніші завдання (Гончар, III, 1959, 105); По якому праву; [За] яким правом - на яких підставах, за чиєю вимогою, наказом. [Панна:] Ну, то кажи, по якому праву не даєш проїзду чесним людям? (Вас., III, 1960, 187); Яким правом ти будеш мене розуму вчити? (Фр., III, 1950, 9); Він хоче спитати бургомістра, за яким правом у магістраті знову засіли нацисти? (Загреб., Європа. Захід, 1961, 152); Право сильного (дужого) - поведінка, що спирається тільки на силу, нехтуючи право й мораль. У відносинах між імперіалістичними державами панує право сильного і верх бере той, хто має більший воєнно-економічний потенціал (Рад. Укр., 19.IX 1962, 4); Там, у степу, тілько й права - право дужого (Мирний, IV, 1955, 169).
4. Наука, що займається юриспруденцією; правознавство; суд. Бачинський з Мартовичем студіювали право на університеті в Чернівцях (Стеф., II, 1953, 29); Де гроші судять, там право в кут (Укр.. присл.., 1963, 137).
Право першої ночі - середньовічний звичай, згідно з яким феодал міг узяти до себе дружину свого васала в першу ніч після весілля. Сивина віків створювала найкращі пісні про кохання навіть тоді, коли його обезчещувало хтиве право першої ночі (Стельмах, I, 1962, 260).
^ Магдебурзьке право див. магдебурзький; Римське право - сукупність правових норм, вироблених у Стародавньому Римі, що виражали волю панівного класу рабовласників. То римське право, то закони наші, яким нема на цілім світі рівних! (Л. Укр., II, 1951, 365); Цивільне право - галузь права, що, відповідно до інтересів пануючого класу в антагоністичному суспільстві або інтересів усього народу в соціалістичному світі, регулює майнові відносини.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | право | права |
Родовий | права | прав |
Давальний | праву | правам |
Знахідний | право | права |
Орудний | правом | правами |
Місцевий | на/у праві | на/у правах |
Кличний | право | права |