принизливо
ПРИНИЗЛИВО. Присл. до принизливий. Як принизливо. Доки він з матір'ю буде труситися над кожною кроною.. ? (Хижняк, Килимок, 1961, 88); Ткач добре знав, чого хоче Ласій, ждав тільки, щоб старий, попросився у нього принизливо, а тоді вже він йому як милостиню, кине тепле слово (Збан., Переджнив'я, 1960, 155); - Мухо, ти?.. - запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо. Прозвучало образливо й принизливо (Ткач, Арена 1960, 195).