присяга
ПРИСЯГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Мирний, І, 1949, 382); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (Нагн., Пісня.., 1949, 63); Володимир Ілліч разом з червоноармійцями Замоскворіччя повторював слова першої присяги революційної армії (Ком. Укр., 2, 1970, 26); * У порівн. Знайомі слова зазвучали.. по-новому, як схвильована присяга (Донч., Шахта.., 1949, 135); // Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє. Василь Опанасович покликав Симона у господу й привселюдно взяв з нього присягу, що в дорозі не нап'ється (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 104); Я повинен був слухати його скарги і присяги, що він «кине все і поїде до більшовиків» (Кулик, Записки консула, 1958, 161); // Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. [Руфін:] Я знаю, ти без присяги повіриш, що я не зрадник (Л. Укр., II, 1951, 444); Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів речистих, ..Присяг, заклять і зітхань (Фр., XIII, 1954, 149); Ярмо шлюбних обов'язків не вабило вашу артистичну натуру, либонь думка про якусь присягу, наче примус в любові, ображала вас (Л. Укр., III, 1952, 699).
Давати (дати, складати, скласти, зложити, приймати, прийняти, приносити, принести і т. ін. ) присягу: а) давати урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов'язань, клястися у вірності якій-небудь справі. Дати присягу - значить, на тортури і на смерть піти з нею (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 135); Черниш народився в ту зиму, коли країна прощалася з Іллічем.., коли люди старшого покоління складали присягу на вірність ленінським заповітам (Гончар, III, 1959, 131); Скоро-скоро, ..ставши на коліно під полум'яним стягом, складе присягу на вірність народній справі юна розвідниця (Юхвід, Оля, 1959, 324); [Голос покликача:] Руфін покірність хай докаже: присягу імператору хай зложить (Л. Укр., II, 1951, 534); В цей день я прийматиму присягу (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 15); Старі бійці й молоді ленінці приносять присягу на вірність заповітам вчителя (Еллан, II, 1958, 24); б) урочисто обіцяти що-небудь, часто згадуючи щось дороге, священне для себе, запевняти у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. В Акермані отаман пішов з рибалками в поліцію, взяв пашпорт на ціле літо й дав присягу, що він не зачепить того добра, що викине море на берег, і зараз передасть на кордон (Н.-Лев., II, 1956, 67); Даремне хотіла я арфу свою почепити На віттях плакучих смутної верби І дати велику присягу, що в світі ніхто не почує Невільничих співів моїх (Л. Укр., І, 1951, 131); Держатися (додержувати, додержати і т. ін. ) присяги - бути вірним своїм обіцянкам. - Та бог з тобою, Денисе!.. буду держатись присяги і тебе не попрекну [попрікну] ні у чім (Кв.-Осн., II, 1956, 415); - А навіть як ми заключимо [укладемо] з ними спокій, то чи ви певні, що вони будуть додержувати присяги? (Фр., IV, 1950, 97); Запевняти (запевнити, свідчити, засвідчити, показувати, показати і т. ін. ) під присягою (заст. з-під присяги) - говорити що-небудь, запевняти в чомусь когось, присягаючи. Цар вислав на Красну площу бояр, які від його імені під присягою запевнили, що Морозов буде усунутий від управління (Іст. СРСР, І, 1956, 175); Люди.. показали, що твій Левко воряжка [злодюжка] (Кв.-Осн., II, 1956, 288); Зламати (поламати, порушити і т. ін. ) присягу - не додержати даної урочистої обіцянки, порушити клятву. - Я присягу зламала! Я божила тобі вірність [божилася у вірності], а з Іваном полюбилася (Март., Тв., 1954, 156); «Як же з ними [товаришами] розв'язатись?.. присягу поламати?» Од такої думки знову обхопить його сум (Мирний, І, 1949, 345); - Значить, ви порушили в бою присягу? - підносячи голос до урочистого звучання, мовив Андрій.. Сержант не відповів (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 201); Приводити (привести і т. ін. ) до присяги (заст. к присязі) кого; Підводити (підвести) під присягу кого; Приймати (прийняти) присягу у кого, від кого - брати у кого-небудь урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов'язань, клятву бути вірним якій-небудь справі. - Сомка вибрали одностайно гетьманом у Козельці? - Одностайно, - каже [Василь Невольник], - і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (П. Куліш, Вибр., 1969, 57); - Я тебе до присяги привів, що ти будеш вірний.. [Речі] посполитій (Метл. і Кост., Тв., 1906, 126); Пан писар збив людей чимало, поприводив їх до присяги і зібрав до волості (Кв.-Осн., II, 1956, 267); Всіх [латинців] в мундири нарядивши, К присязі зараз привели (Котл., І, 1952, 187); За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду. Брянський приймав від нього присягу, ..Брянського сама Батьківщина призначила йому в командири (Гончар, III, 1959, 188); Смертна присяга див. смертний; Ставати (стати) під присягу - присягати на вірність кому-, чому-небудь. - Довіряєте ви його слову, панове, чи може хай стане він під присягу? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 195).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | присяга | присяги |
Родовий | присяги | присяг |
Давальний | присязі | присягам |
Знахідний | присягу | присяги |
Орудний | присягою | присягами |
Місцевий | на/у присязі | на/у присягах |
Кличний | присяго | присяги |