прищеплювати
ПРИЩЕПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРИЩЕПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРИЩЕПИТИ, щеплю, щепиш; мн. прищеплять; док., перех. 1. мед., вет. Уводити в організм який-небудь препарат шляхом уколу. Оповіла [Зара] про те, що в Освєнцімі лікарі-німці ріжуть, оперують здорових людей, прищеплюють їм якісь хвороби (Хижняк, Тамара, 1959, 188); Як то там наш Юрасик? .. Може б йому прищепити вже віспу? (Коцюб., III, 1956, 165); [Бабуся:] Не зняти хворобу просим лікаря, а прищепити (Баш, П'єси, 1958, 24).
2. Пересаджувати пагін або бруньку однієї рослини на тканину іншої з метою надання останній тих чи інших властивостей. Ти ж хотів прищеплювати дичку У старому нашому саду, Ти ж казав мені : - Чекай, сестричко, Скоро в хату батьківську прийду (Забашта, Вибр., 1958, 26); В практиці прищеплюють цінні сорти на добре розвинені підщепи навіть інших видів (Наука.., 10, 1960, 34); Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (Н.-Лев., II, 1956, 377); - Сам прищепив грушу, чотири роки глядів її, поливав, підрізував (Л. Янов., І, 1959, 350).
3. перен. Виховувати в кого-небудь певні навички, почуття, риси характеру і т.ін. Навчивши дітей пристрасно любити нашу рідну природу, бачити й розуміти прекрасне, ми тим самим прищеплюємо юному поколінню любов до Батьківщини (Донч., VI, 1967, 587); [Аецій Панса:] Ще хто готовий поговір пустити, неначе ти втупив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358); Суворов сам безроздільно вірив у перемогу і свою віру та упевненість умів прищепити кожному офіцерові, кожному солдатові (Добр., Очак. розмир, 1965, 329); Колгоспний лад не тільки докорінно змінив соціальне і матеріальне становище селян, але й перетворив їх психологію, прищепив дух колективізму (Ком. Укр., 12, 1967, 48).
прищеплюватися, юється, недок., прищепитися, щепиться; мн. прищепляться; док. 1. мед., вет. Викликати в організмі потрібну реакцію внаслідок прищеплювання. Віспа прищепилася .
2. Зростатися з тканиною іншої рослини, надаючи їй або набуваючи нових якостей; // Пристосовуватися до місцевих умов (про рослини); приживатися - Мені коштувало чимало праці культивувати тут цю рослину [кофе]. Але тепер вона вже добре прищепилася (Смолич, І, 1958, 63); * Образно. В київських краях Горпина гарно прищепилася і все відтягала своє повернення на Чернігівщину (Ю. Янов., Мир, 1956, 148).
3. перен. Вкорінюватися, ставати звичним. [Пархім:] Бачиш, як нескоро прищеплюється на селі усяка така новина, як читання, наприклад ? (Кроп., IV, 1960, 357); В селі пошана до старших прищеплюється ще з вербової колиски (Стельмах, Хліб.., 1959, 28); Сестра була освічена, любила літературу, театр, і це змалку прищепилося маленькому Жуковському (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 123).
4. тільки недок. Пас. до прищеплювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прищеплюю | прищеплюємо |
2 особа | прищеплюєш | прищеплюєте |
3 особа | прищеплює | прищеплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прищеплюватиму | прищеплюватимемо |
2 особа | прищеплюватимеш | прищеплюватимете |
3 особа | прищеплюватиме | прищеплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прищеплював | прищеплювали |
Жіночий рід | прищеплювала | |
Середній рід | прищеплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прищеплюймо | |
2 особа | прищеплюй | прищеплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прищеплюючи | |
Минулий час | прищеплювавши |