приятелювати
ПРИЯТЕЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Бути з ким-небудь у дружніх, товариських стосунках; дружити. - Мені ця компанія зовсім не пристала до душі. Немає тут з ким зійтись, з ким приятелювати (Н.-Лев., IV, 1956, 117); Ліда .. приятелювала з бабусею, завжди приходила за годину до уроків і допомагала бабусі поливати квіти (Ів., Таємниця, 1959, 55).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приятелюю | приятелюємо |
2 особа | приятелюєш | приятелюєте |
3 особа | приятелює | приятелюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приятелюватиму | приятелюватимемо |
2 особа | приятелюватимеш | приятелюватимете |
3 особа | приятелюватиме | приятелюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приятелював | приятелювали |
Жіночий рід | приятелювала | |
Середній рід | приятелювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приятелюймо | |
2 особа | приятелюй | приятелюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приятелюючи | |
Минулий час | приятелювавши |