провінціал
ПРОВІНЦІАЛ, а, ч., розм. Житель провінції. [Xуса:] Найчільніший провінціал зрівнятися не може з тим, хто зоветься «римський громадянин» (Л. Укр., III, 1952, 173); // Людина, що дотримується у своїй поведінці, звичках провінціального укладу життя. - Це тільки в нашому обивательському містечку люди такі провінціали, що за їх поняттям професора викликають тільки у смертельних випадках (Вільде, Сестри.., 1959, 98).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | провінціал | провінціали |
Родовий | провінціала | провінціалів |
Давальний | провінціалові, провінціалу | провінціалам |
Знахідний | провінціала | провінціалів |
Орудний | провінціалом | провінціалами |
Місцевий | на/у провінціалі, провінціалові | на/у провінціалах |
Кличний | провінціале | провінціали |