промова
ПРОМОВА, и, ж. Публічний виступ з якого-небудь приводу. Потім, за вечерею, було багато гомону, промов, розмов (Л. Укр., III, 1952, 586); Боженко почав свою промову дуже голосно. Але навіть у цьому трубному голосі звучали нотки ніжності, жалю і тепла (Довж., І, 1958, 197); Володимир Ілліч Ленін раз у раз використовував у своїх статтях і промовах народнопоетичні елементи (Рильський, III, 1956, 413); * Образно. Щось є просте й миле у тій промові калатала, якою воно серед тиші й безлюддя обіцяє боронити спокій твого сну... (Коцюб., І, 1955, 415); // Текст такого публічного виступу. [Вернигора (до Дремлюги ):] Ваша доповідь три години з половиною. Та Петро Олександрович виступить, мабуть, години на дві. [Дремлюга:] Треба ще промови скоротити (Корн., II, 1955, 314); Можна вважати, що ораторська промова - особлива форма драматичного монолога (оскільки тут є «виконавські», «театральні» елементи ) (Наука.., 6, 1969, 40); // заст. Слова, звернені до кого-небудь; мова, розмова. [Юхим:] Як з таким батьком, то краще на гілляку! [Степан:] Що, сусіде, легко слухати від сина таку промову? (Кроп., II, 1958, 45); Та й Іван Хворостюк мав до Петра промову : - А за громадою обстань! - говорив Іван (Март., Тв., 1954, 178); // церк. Проповідь. Під час промови Річарда починає [Годвінсон] трястись, далі втуплює очі в простір поперед себе, простягає руки, немов до якого видива (Л. Укр., III, 1952, 81).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | промова | промови |
Родовий | промови | промов |
Давальний | промові | промовам |
Знахідний | промову | промови |
Орудний | промовою | промовами |
Місцевий | на/у промові | на/у промовах |
Кличний | промово | промови |
промовити
ПРОМОВИТИ див. промовляти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промовлю | промовимо |
2 особа | промовиш | промовите |
3 особа | промовить | промовлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | промовив | промовили |
Жіночий рід | промовила | |
Середній рід | промовило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промовмо | |
2 особа | промов | промовте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | промовивши |