простогнати
ПРОСТОГНАТИ, стогну, стогнеш, док . 1. неперех . Док. до стогнати 1. Вона глянула ще раз на Мотрю, поступилася назад, простогнала, сіла мовчки на піл (Мирний, І, 1949, 136); Раптом простогнав Василь Максимович - тим довгим, здавленим стогоном, коли сниться щось жахливе (Шовк., Людина.., 1962, 166).
2. перех . і без додатка . Сказати, вимовити із стогоном. - Галю, так в чім же діло? - простогнав я (Л. Укр., III, 1952, 683); Відповідь була незрозумілою . Невідомий щось прохарчав чи простогнав (Ткач, Жди.., 1959, 21).
3. неперех . Стогнати якийсь час. - Он учора, як сова та, як сич, цілу ніч простогнала [Загнибідиха] та проголосила (Мирний, III, 1954, 98); Три дні старий ще в ранах простогнав, На хвилю не проснувшись із нетями (Фр., XIII, 1954, 283); Цілу ніч простогнав [Онисько] від побоїв (Цюпа, Три явори, 1958, 27).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | простогну | простогнемо |
2 особа | простогнеш | простогнете |
3 особа | простогне | простогнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | простогнав | простогнали |
Жіночий рід | простогнала | |
Середній рід | простогнало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | простогнімо | |
2 особа | простогни | простогніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | простогнавши |