протоптаний
ПРОТОПТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до протоптати. Де ж ти дівся, в Яр глибокий Протоптаний шляху? (Шевч., І, 1963, 336); Остап ішов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром і пастухами (Коцюб., І, 1955, 338); Він непевно ступав ногами, наче не просто собі йшов, а намагаючись обов'язково попадати ногами в протоптані сліди Сахновського (Головко, II, 1957, 185); В кращих, коронних своїх творах Павло Тичина вмів піднятись на ті верховини, куди не було протоптаних його попередниками стежок (Літ. Укр., 2.ІІ 1971, 3); Ворог рубатиме втікачів, наздоганяючи їх по протоптаному снігу (Ле, Наливайко, 1957, 95); // протоптано, безос. присудк. сл. Данило луками якраз і не радив іти. Тудою після недавнього снігопаду ще й сліду, мабуть, не протоптано (Головко, А. Гармаш, 1971, 253).
@ Іти (піти) протоптаною стежкою див. стежка.
2. у знач. прикм., розм. Який протоптався, став дірявим від довгого ходіння. Протоптані черевики; Протоптаний килим .
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | протоптаний | протоптана | протоптане | протоптані |
Родовий | протоптаного | протоптаної | протоптаного | протоптаних |
Давальний | протоптаному | протоптаній | протоптаному | протоптаним |
Знахідний | протоптаний, протоптаного | протоптану | протоптане | протоптані, протоптаних |
Орудний | протоптаним | протоптаною | протоптаним | протоптаними |
Місцевий | на/у протоптаному, протоптанім | на/у протоптаній | на/у протоптаному, протоптанім | на/у протоптаних |