пужално
ПУЖАЛНО, а, с. Рукоятка батога, пуги. Пропав батіг - пропадай і пужално! (Укр.. присл.., 1955, 107); Кайдаш.. побіг за волами, спиняв їх, бив пужалном по мордах, але важкі воли не могли здержати воза (Н.-Лев., II, 1956, 317); Марко тпрукнув на воли, показав вишневим пужалном на дорогу (Тют., Вир, 1964,
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пужално | пужална |
Родовий | пужална | пужалн |
Давальний | пужалну | пужалнам |
Знахідний | пужално | пужална |
Орудний | пужалном | пужалнами |
Місцевий | на/у пужалні | на/у пужалнах |
Кличний | пужално | пужална |