підбадьорений
ПІДБАДЬОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підбадьорити.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підбадьорений | підбадьорена | підбадьорене | підбадьорені |
Родовий | підбадьореного | підбадьореної | підбадьореного | підбадьорених |
Давальний | підбадьореному | підбадьореній | підбадьореному | підбадьореним |
Знахідний | підбадьорений, підбадьореного | підбадьорену | підбадьорене | підбадьорені, підбадьорених |
Орудний | підбадьореним | підбадьореною | підбадьореним | підбадьореними |
Місцевий | на/у підбадьореному, підбадьоренім | на/у підбадьореній | на/у підбадьореному, підбадьоренім | на/у підбадьорених |