підводчик
ПІДВОДЧИК, а, ч. Той, хто править кіньми або волами на підводі. Підводчик одсмикнув руку, шкапина витягнула шию, напружилась, віз заскрипів (Бойч., Молодість, 1949, 197); Стоїть парокінна підвода з бочками пального, двоє дядьків покурюють осторонь.. Мабуть, сторож і підводчик, возій пального... (Гончар, Маша.., 1959, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підводчик | підводчики |
Родовий | підводчика | підводчиків |
Давальний | підводчикові, підводчику | підводчикам |
Знахідний | підводчика | підводчиків |
Орудний | підводчиком | підводчиками |
Місцевий | на/у підводчику, підводчикові | на/у підводчиках |
Кличний | підводчику | підводчики |