рабовласницький
РАБОВЛАСНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до рабовласник. Політична влада в Ольвії належала пануючій рабовласницькій меншості - землевласникам, власникам великих ремісничих майстерень, великим купцям і лихварям, які тримали в залежності малоімуще вільне населення, а також рабів, що були власністю рабовласників (Іст. УРСР, І, 1953, 28); Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка.. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (Гончар, Таврія, 1952, 120).
2. Заснований на рабстві, рабоволодінні. Поділ суспільства на класи привів до утворення в IX ст. до н. е. рабовласницької держави Урарту (Іст. СРСР, І, 1957, 12); Християнство виникло в І столітті в римському рабовласницькому суспільстві (Наука.., 3, 1958, 36).
^ Рабовласницький лад - перша класово-антагоністична суспільно-економічна формація, заснована на експлуатації примусової праці рабів, приватній власності на засоби виробництва і на головного виробника матеріальних благ - людину-раба. Боротьба рабів проти рабовласників, яка тривала цілі століття, кінець кінцем привела до краху рабовласницького ладу і заміни його прогресивнішим - феодальним (Ком. Укр., 2, 1967, 62).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рабовласницький | рабовласницька | рабовласницьке | рабовласницькі |
Родовий | рабовласницького | рабовласницької | рабовласницького | рабовласницьких |
Давальний | рабовласницькому | рабовласницькій | рабовласницькому | рабовласницьким |
Знахідний | рабовласницький, рабовласницького | рабовласницьку | рабовласницьке | рабовласницькі, рабовласницьких |
Орудний | рабовласницьким | рабовласницькою | рабовласницьким | рабовласницькими |
Місцевий | на/у рабовласницькому, рабовласницькім | на/у рабовласницькій | на/у рабовласницькому, рабовласницькім | на/у рабовласницьких |