редактор
РЕДАКТОР, а, ч. 1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художня творчість для Бориса Грінченка, - сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості, упорядника і редактора першого за якістю українсько-російського словника, - ніколи не здавалась головним в житті (Рад. літ-во, 1, 1963, 116); Досягнуті успіхи, проте, не повинні закривати таких прогалин щодо збирання і популяризації фольклору, як недостатні публікації робітничого фольклору, випадки вільного поводження записувачів і редакторів з текстами, окремі випадки фальсифікацій (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 25); Художній редактор.
2. Керівник якого-небудь видання. Сими днями писав до мене з Львова д. В. Гнатюк, редактор «Вісника» (Коцюб., III, 1956, 231); Хто головний в газеті? Хто їй тон Дає й обличчя політичне? - Редактор (Еллан, І, 1958, 182).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | редактор | редактори |
Родовий | редактора | редакторів |
Давальний | редакторові, редактору | редакторам |
Знахідний | редактор, редактора | редактори, редакторів |
Орудний | редактором | редакторами |
Місцевий | на/у редакторі | на/у редакторах |
Кличний | редакторе | редактори |