рекрут
РЕКРУТ, а, ч ., іст. Солдат-новобранець. Біло ходила, гей рано будила, Вставай, рекрут, гей барабани б'ють (Чуб., V, 1874, 972); Закликав капітан усіх рекрутів, питається: «Б'є вас капрал Неважук?» А вони всі в один голос: «Ні!» (Март., Тв., 1954, 421); Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Це був позачерговий набір, бо почалася війна (Кочура, Зол. грамота, 1960, 23); * У порівн. Частенько по полях самотньо він ходив Без зброї, без хортів, або блукав по гаї, Як рекрут, що з війни наосліп утікає (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 65).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рекрут | рекрути |
Родовий | рекрута | рекрутів |
Давальний | рекрутові, рекруту | рекрутам |
Знахідний | рекрута | рекрутів |
Орудний | рекрутом | рекрутами |
Місцевий | на/у рекруті, рекрутові | на/у рекрутах |
Кличний | рекруте | рекрути |