ріг
РІГ, ч. 1. род. рога. На голові деяких ссавців - твердий кістковий наріст, що звужується до кінця. - Воли басували, мов коні, задерши голови, та тільки рогами крутили (Н.-Лев., II, 1956, 317); Тут були старі олені, що мали великі гіллясті роги (Трубл., Вовки.., 1936, 37); Марія мимоволі зиркнула на повітку, з дверей якої виглядала голова їхньої.. корови, що так гордовито тримала над собою роги, наче перед всіма пишалася ними. Аякже - мужицька годувальниця (Стельмах, І, 1962, 510); * У порівн. Сохли вздовж стіни великі вила і наставляли засмалені кінці, немов волячі роги (Коцюб., II, 1955, 125); // Відросток на голові у деяких комах та м'якотілих тварин, що нагадує такий наріст. Роги жука; // Що-небудь, що формою нагадує кістковий наріст на голові тварин. Дожидаємо вечора, а ввечері - на могилу. Ледве нам сяють місяцеві роги (Вовчок, І, 1955, 183); // Порожнистий, спеціально оброблений кістковий наріст, що вживається для зберігання в ньому чого-небудь або як посуд для пиття. По.. бокових покоях стояли столи, заставлені туровими рогами, келихами і чарками з чистого золота (Стор., І, 1957, 371).
@ Брати (взяти) бика за роги див. бик1; Вкрутити (зламати, прикрутити, скрутити і т. ін. ) роги кому - те саме, що У баранячий ріг зігнути (скрутити) (див. баранячий). - А цьому Пилипу ми таки вкрутимо роги, зробимо з нього чоловіка (Кучер, Трудна любов, 1960, 441); Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін. ) чортові на роги див. чорт; Могти волові роги скрутити - бути дуже сильним. Наталка глянула на свої худі, тоненькі руки.. і зітхнула. Справді, їй не рівнятися з дужою і відчайдушною Параскою, що може волові роги скрутити (Добр., Очак. розмир, 1965, 27); Обламувати роги див. обламувати1; Очі рогом лізуть (лізли, вилазять, вилізли, полізли і т. ін. ) див. око1; Показувати (показати) роги - чинити кому-небудь опір, виявляючи незадоволення чимсь, або бути готовим до захисту. Тепер уже настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка й дітей. Тоді й батько показав роги (Круш., Буденний хліб.., 1960, 39); Притерти роги див. притирати; Ріг достатку - символ невичерпного багатства. Старовинний герб Харкова красномовно говорить про багатство і родючість краю: на зеленому полі щита навхрест лежать ріг достатку з квітами й плодами та меркуріїв жезл (Наука.., 10, 1965, 39); Роги виставляти (виставити) - з неприязню, вороже зустрічати кого-небудь; Рогом вилазити (вилізти, виходити, вийти) кому - мати для кого-небудь негативні наслідки. - Значить, так, одвезем їх [бійців] на Борзенків хутір до кума Никифора. А він уже зна як. Ну, я пішов. Глядіть же, бісові сини, під бабськими спідницями засядете - прокляну. І мій хліб-сіль рогом вилізе (Тют., Вир, 1964, 325); Туди (там), де козам роги правлять див. коза; У баранячий ріг зігнути (скрутити) див. баранячий; Як з рога достатку (Амальтеї) - у дуже великій кількості. Осінній холодок над спраглою землею Шатро гаптоване широко розіп'яв. І з рук його падуть, як з рога Амальтеї, Плоди, налиті вщерть, і довгі пасма трав (Рильський, І, 1960, 259).
2. род. рогу, тільки одн. Роговий покрив. Щоденне обмивання копит від грязі після роботи коня.. запобігає сухості рогу (Профіл. захвор.., 1955, 213); // Кісткова речовина, що використовується для виготовлення чого-небудь. Витягнула [пані] з кишені оправлені рогом окуляри, поклала їх на ніс (Кобр., Вибр., 1954, 3); - Найцікавіше те, - додала пані Агнеса, - що в цьому будинку всі меблі з оленячого рогу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98); Запорізькі різьбярі володіли також інкрустацією, використовуючи для цього кольорове дерево, ріг, червону мідь, срібло тощо (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 49).
3. род. рога. Вигот. з кісткової речовини духовий музичний або сигнальний інструмент, який має форму вигнутої труби з розширеним кінцем і видає звуки одного тону. З темної лісової гущавини на той [трембіти] звук відкликається інший, різкий голос - то ріг скотаря (Фр., III, 1950, 8); І почув, нарешті, ворог Шум непевний, тупіт, гук, І у ріг заграв тривожно, І схопивсь за меч і лук (Олесь, Вибр., 1958, 354).
4. род. рогу. Місце, де перетинаються дві вулиці або де вулиця повертає вбік. Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці (Фр., II, 1950, 9); Коло госпіталю, на розі Дерибасівської, стояв гурт жінок із кошиками (Кучер, Чорноморці, 1948, 108); Я іду напівтемною вулицею й спиняюсь на розі (Кол., На фронті.., 1959, 21).
5. род. рогу. Місце, де сходяться дві зовнішні сторони якогось предмета. Наумиха, напнута чорною хусткою, з складеними на грудях руками, стояла, спершись на ріг безверхої хати, і гріла босі ноги на теплій ще землі (Коцюб., І, 1955, 123); Артилеристи в самих гімнастьорках котили на руках протитанкові гармати, встановлюючи їх за рогом готелю (Гончар, III, 1959, 262); Рука судорожно стискала ріг нічного столика, що стояв зараз обік ліжка (Фр., VII, 1951, 7); [Стеха:] Точнісінько таку [хусточку] був купив мені другий мій чоловік Юхим, тільки в тієї були зелені квітки на рогах (Сам., II, 1958, 171).
@ З-за рогу - нишком, крадучись. [Клавдія:] Чоловік.. стріляв з-за рогу, підло, по-злодійському, в керівника народних повстанців (Сміл., Черв. троянда, 1955, 80); Мішком з-за рогу прибито (вдарено); Як (мов, немов і т. ін .) мішком із-за рогу намаханий (прибитий) див. мішок.
6. род. рогу. Те саме, що мис. Всі озирнулися на нього, а він, не мовлячи ні слова, простяг руку вперед і показав на високий кам'яний ріг, що виступав у море (Коцюб.. І, 1955, 400).
7. род. рогу, рідко. Сторона, край чого-небудь. Продав Павло свою вбогу хатину; купила молода жінка хату нову, хорошу, на другім розі села (Вовчок, І, 1955, 169); По службі божій чотири найславніші проповідники на всі чотири роги світа почали поучати зібраних про важність і красоту сього празника (Фр., III, 1950, 119).
8. тільки мн., заст. Уживається як символічне позначення подружньої зради з боку жінки.
@ Наставляти (наставити) роги кому: а) зраджувати чоловіка. Хто вона? Примхлива донька якогось солідного таточка? А може, з тих, що вискакують заміж за стареньких академіків, а потім наставляють їм роги? (Зар., На.. світі, 1967, 9); б) обдурювати чоловіка, ставши коханцем його дружини. [Xарько:] Невже ви хочете, щоб я радий був до послуги чоловікові, котрий хоче мені роги наставить? (Кроп., V, 1959, 577).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ріг | роги |
Родовий | рога | рогів |
Давальний | рогові, рогу | рогам |
Знахідний | ріг | роги |
Орудний | рогом | рогами |
Місцевий | на/у розі | на/у рогах |
Кличний | рогу | роги |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ріг | роги |
Родовий | рогу | рогів |
Давальний | рогові, рогу | рогам |
Знахідний | ріг | роги |
Орудний | рогом | рогами |
Місцевий | на/у розі | на/у рогах |
Кличний | рогу | роги |
рогове
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рогове | рогові |
Родовий | рогового | рогових |
Давальний | роговому | роговим |
Знахідний | роговий | рогові |
Орудний | роговим | роговими |
Місцевий | на/у роговому, роговім | на/у рогових |
Кличний | рогове | рогові |
роговий
РОГОВИЙ, а, е. 1. Стос. до рогу (у 2 знач.). Шкіра ящірки суха і вкрита роговим шаром з роговими лусочками (Зоол., 1957, 97); Зубів у нього [фінвала] немає зовсім. Замість них у верхній щелепі - від 262 до 433 рогових пластин (китові вуса ) (Знання.., 1, 1970, 19); Наше волосся складається з кератину, або рогової тканини. Той самий кератин міститься у нігтях, у зовнішньому шарі шкіри, у зубній емалі (Наука.., 3, 1967, 29); // Вигот. з рогу. На молодих паничах були сіртуки [сюртуки] з темної парусини з чорними роговими гудзиками (Н.-Лев., І, 1956, 335); Великі, круглі окуляри в чорній роговій оправі приховали білі поросячі вії (Ле, Міжгір'я, 1953, 36).
^ Рогова обманка - непрозорий мінерал темно-зеленого або чорно-бурого кольору з блискучим полиском, як у рога. Головний породотворний мінерал - рогова обманка (Курс заг. геол., 1947, 58); Рогова оболонка - рогівка. Рогова оболонка.. здорового ока цілком прозора (Наука.., 3, 1959, 27); Рогові окуляри - окуляри в оправі з рогу (у 2 знач.). З'явився якийсь високий русявий чоловік у чорних рогових окулярах (Вільде, Пов. і опов., 1949, 3).
2. Стос. до рогу (у 3 знач.). Залунав по горах і лісах роговий вереск і урвався (Фр., VI, 1951, 80).
^ Рогова музика - оркестр російських мисливських рогів. Своєрідне явище російської музикальної культури XVIII та початку XIX століття - рогова музика - досить широко висвітлене в літературі (Укр. муз. спадщ., 1940, 9).
3. рідко. Те саме, що рогатий 1. Оті великі надії на хліб новий, на рій золотий, на щастя у дворі, на рогову й дрібну худобу в оборі сходяться і сходяться в нашій хатині, що й справді починаєш вірити (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 175).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | роговий | рогова | рогове | рогові |
Родовий | рогового | рогової | рогового | рогових |
Давальний | роговому | роговій | роговому | роговим |
Знахідний | роговий, рогового | рогову | рогове | рогові, рогових |
Орудний | роговим | роговою | роговим | роговими |
Місцевий | на/у роговому, роговім | на/у роговій | на/у роговому, роговім | на/у рогових |