розгляд
РОЗГЛЯД, у, ч . 1. Дія за знач. розглядати. Катерина ждала, що, оглядівши Ольгу, потім покличуть і її на розгляд (Н.-Лев., І, 1956, 425); Всі ткачі по черзі дають роботу на розгляд (Л. Укр., IV, 1954, 210).
2. Розбір, аналіз чого-небудь. Безумовною вимогою марксистської теорії при розгляді будь-якого соціального питання є постановка його в певні історичні рамки (Ленін, 25, 1972, 251); Його книжка тим більше заслуговує на докладний розгляд, що.. він [В. І. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Фр., XVI, 1955, 107); Коли на розгляд комісії було запропоновано справу Хомутенка, ніхто не наважувався заговорити першим (Тют., Вир, 1964, 61).
3. юр. Розбір судової справи. А суд таки й затягся: лише опівночі закінчився розгляд справи, потім цілих п'ять годин тривала судова нарада (Головко, II, 1957, 185).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розгляд | розгляди |
Родовий | розгляду | розглядів |
Давальний | розглядові, розгляду | розглядам |
Знахідний | розгляд | розгляди |
Орудний | розглядом | розглядами |
Місцевий | на/у розгляді | на/у розглядах |
Кличний | розгляде | розгляди |