розшукувати
РОЗШУКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗШУКАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. тільки недок. Робити пошуки кого-, чого-небудь. - Ага, ти заховавсь,- промовила [Одарочка] сама до себе і пішла розшукувати [Івася] (Мирний, І, 1954, 252); Десь у кущі близько від нас попискувала синичка, щось розшукуючи (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 88).
2. Внаслідок пошуків виявляти, знаходити кого-, що-небудь. Старший лейтенант.. розшукує знайомі шляхи, переліски, балки, горби, де йому доводилось їздити на партактиви та вчительські сесії до райцентру (Гончар, III, 1959, 275); [Ромодан:] Ось вам прізвище однієї жінки.. Розшукайте її: де вона живе, працює (Корн., II, 1955, 279); Тамара підійшла до етажерки і швидко розшукала синенький томик (Хижняк, Тамара, 1959, 56); Марко зауважив, що перш ніж забивати порося, треба розшукати сіль, бо не будеш носити за спиною не посолене сало (Тют., Вир, 1964, 352).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшукую | розшукуємо |
2 особа | розшукуєш | розшукуєте |
3 особа | розшукує | розшукують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшукуватиму | розшукуватимемо |
2 особа | розшукуватимеш | розшукуватимете |
3 особа | розшукуватиме | розшукуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розшукував | розшукували |
Жіночий рід | розшукувала | |
Середній рід | розшукувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшукуймо | |
2 особа | розшукуй | розшукуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розшукуючи | |
Минулий час | розшукувавши |