рукоділля
РУКОДІЛЛЯ, я, с. 1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалі.- Я.. займався рукоділлям: плів кошики (Фр., IV, 1950, 159); // Виріб, виконаний таким способом. Сміливо переступила я поріг маленької.., заповненої різноманітним жіночим рукоділлям кімнатки (Вільде, На порозі, 1955, 145).
2. Шиття, в'язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці. Рукоділля взагалі позитивно позначається на стані нервової системи, особливо в'язання (Рад. Укр., 5.II 1972, 4); Вона веде уроки малювання, рукоділля і бібліотечні години (Ів., Таємниця, 1959, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рукоділля | |
Родовий | рукоділля | |
Давальний | рукоділлю | |
Знахідний | рукоділля | |
Орудний | рукоділлям | |
Місцевий | на/у рукоділлі | |
Кличний | рукоділля |