рябуха
РЯБУХА, и, ж. 1. розм. Хтось рябий або щось рябе.
2. розм. Різношерста, плямиста тварина або птах різнобарвного оперення.
3. спец. Хвороба тютюну та махорки, при якій на листках утворюються численні бурі плями, що поступово призводять до відмирання уражених тканин. З хвороб [тютюну й махорки] найбільш небезпечні розсадна гниль, бактеріальна рябуха (Колг. енц., II, 1956, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рябуха | рябухи |
Родовий | рябухи | рябух |
Давальний | рябусі | рябухам |
Знахідний | рябуху | рябухи, рябух |
Орудний | рябухою | рябухами |
Місцевий | на/у рябусі | на/у рябухах |
Кличний | рябухо | рябухи |