рівночасно
РІВНОЧАСНО. Присл. до рівночасний. Дві стріли вилетіли рівночасно з двох луків (Фр., VI, 1951, 15); Рівночасно з листом цим посилаю Вам альманах «З потоку життя» (Коцюб., III, 1956, 290); Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (Гжицький, Опришки, 1962, 46).