рідина
РІДИНА, и, ж. Один із станів речовини, проміжний між твердим і газоподібним. Високий режисер мочив хустку рідиною зі склянки і клав собі на очі, що були навдивовижу червоні й запалені (Ю. Янов., II, 1958, 42); Увійшов хазяїн, витяг руку з кишені і поставив на стіл пляшку з мутною рідиною (Сенч., Опов., 1959, 311); // Текуча суміш із різних твердих і рідких речовин. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води. Була це густа, гнила й тягуча рідина, з противним запахом (Коцюб., І, 1955, 357).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рідина | рідини |
Родовий | рідини | рідин |
Давальний | рідині | рідинам |
Знахідний | рідину | рідини |
Орудний | рідиною | рідинами |
Місцевий | на/у рідині | на/у рідинах |
Кличний | рідино | рідини |