різаний
РІЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до різати 1-7, 9; // у знач. прикм. Посеред пасіки стояло корито з водою, прикритою різаною соломою (Мирний, І, 1954, 281).
Мов (наче і т. ін. ) різаний - дуже голосно. - Я не хочу їсти, - мов різаний, зарепетував хлопець, - Я вже поїв усе, що ти давала (Збан., Мор. чайка, 1959, 15); Раптом за спиною хтось страшно, наче різаний, застогнав. Тарас допитливо подивився в той бік (Баш, На землі.., 1957, 6).
2. у знач. прикм. Який зроблено чим-небудь гострим, який утворюється від порізу (про рану).
3. у знач. прикм. Зробл., вигот. вирізуванням. Мати справила дочці червоні чоботи, купила шість разків доброго різаного намиста з срібним дукачем (Н.-Лев., II, 1956, 176); // Прикрашений вирізьбленим візерунком. На ганку, на розкрашеній, різаній лавочці, сидить двоє їх, - молодий муж і молода жона (Фр., VIII, 1952, 282).
4. у знач. прикм., спорт., розм. Здійснений по дотичній відносно м'яча, кулі; спрямований убік. Різаний удар; Різана подача; // Який є наслідком такого удару, подання. Різаний м'яч.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | різаний | різана | різане | різані |
Родовий | різаного | різаної | різаного | різаних |
Давальний | різаному | різаній | різаному | різаним |
Знахідний | різаний, різаного | різану | різане | різані, різаних |
Орудний | різаним | різаною | різаним | різаними |
Місцевий | на/у різаному, різанім | на/у різаній | на/у різаному, різанім | на/у різаних |