різнути
РІЗНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. 1. Однокр. до різати 1-3, 5-13. Іван взяв хижака лівою рукою за довгу зубасту морду.. і легко різнув ножем по м'якій сріблястій шиї (Кол., Терен.., 1959, 39); Крізь голе галуззя вдалині різнув очі свіжою синню великий, під бляхою, дім Варчуків, неначе втиснутий у вигнуте півколо лісу (Стельмах, II, 1962, 365); В залі затихло. Музика різнула мазура. Серця всім підстрибнули живим сріблом (Мик., II, 1957, 60); - Та коли б! - гірко промовила та [Христя]. - Що коли б? - спитався Кирило. - Утопитись? - Атож! - різнула Христя, утираючи сльозу (Мирний, III, 1965, 68).
@ Різнути по серцю див. серце.
2. фам. Сильно вдарити кого-небудь. Погнавшись за Грицьком, він замахнувся лозиною, щоб влучити по плечах, а різнув по уху (Вас., Вибр., 1954, 98).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | різну | різнемо |
2 особа | різнеш | різнете |
3 особа | різне | різнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | різнув | різнули |
Жіночий рід | різнула | |
Середній рід | різнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | різнімо | |
2 особа | різни | різніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | різнувши |