сарай
САРАЙ, я, ч. Господарське приміщення для зберігання різного майна. Швидко той палац і обмазали. А тим часом будували.. комори, сараї, стайню (Мирний, І, 1949, 194); Вона повипускала з сарая вночі бранців (Гончар, II, 1959, 350); Понад церковною огорожею в обидва боки - і по широкій улиці і повз пожежний сарай за вигоном - сунули натовпом [люди], зчинивши гвалт і ревище на все село (Головко, II, 1957, 344).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сарай | сараї |
Родовий | сараю | сараїв |
Давальний | сараєві, сараю | сараям |
Знахідний | сарай | сараї |
Орудний | сараєм | сараями |
Місцевий | на/у сараї | на/у сараях |
Кличний | сараю | сараї |