Згідно з правописом 2019 року - священник
Священик
СВЯЩЕНИК, а, ч., церк. Служитель культу православної церкви, за саном середній між дияконом і єпископом, а також особа, що має цей сан; служитель культу, який відправляє церковну службу; ієрей. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Н.-Лев., II, 1956, 268); Молоденький священик, призначений в Раїм на парафію, одягнув ризу, і почалася похоронна відправа (Тулуб, В степу.., 1964, 257).
священник
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | священник | священники |
Родовий | священника | священників |
Давальний | священникові, священнику | священникам |
Знахідний | священника | священників |
Орудний | священником | священниками |
Місцевий | на/у священнику, священникові | на/у священниках |
Кличний | священнику | священники |