свідомо
СВІДОМО. Присл. до свідомий 2-5. [Командор:] Що ж, вам було відомо, які вас тут повинності чекають. Свідомо ви обрали вашу долю, і ваше каяття прийшло запізно (Л. Укр., III, 1952, 380); Іван Франко свідомо прагнув до єдиної літературної мови (Рильський, III, 1956, 79); [Парвус:] Не випадком, а свідомо Руфін про нього Крусті розплескав! (Л. Укр., II, 1951, 443); Граціані свідомо обдурював старого гетьмана (Тулуб, Людолови, II, 1957, 399); - Ні, товаришу Попович,- продовжував Бондаренко. - Це якраз ви та ваші друзі хочете - свідомо чи несвідомо, це вже вам видніше,- забити клин між нами (Головко, II, 1957, 464).