сирота
СИРОТА, и, ч. і ж. 1. Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них. - Я сирота: без матері, Без батька осталась, І він один на всім світі, Один мене любить (Шевч., І, 1963, 127); Рахім любив сестру особливою, ніжною і глибокою любов'ю, якою люблять сироти старших сестер, що дарують їм втрачену материну ласку (Тулуб, В степу.., 1964, 113);- Тата нашого вбито на фінській війні, я - сирота вважаюсь (Ю. Янов., І, 1954, 43); Сказано - як батько вмре, то це ще півсироти, а як мати, то вже ціла сирота (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 30); // Людина, що залишилася без рідних, близьких; одинока, самітна людина. Він оповістив, що він теж сирота, теж нема роду й плем'я [племені], що він козак з далекого села Глибова (Вовчок, І, 1955, 319); [1-й майстер:] Бійся бога! Та що ж се ми за сироти нещасні? Чей єсть у нас товариші вірненькі, чей озовуться на братерський поклик (Л. Укр., II, 1951, 210); * Образно. Залунали скарги жалібнії Моїх покинутих пісень-сиріт (Л. Укр., І, 1951, 138); * У порівн. Гайдамаки встали, Помолились, одяглися, Кругом мене стали. Сумно, сумно, як сироти, Мовчки похилились (Шевч., І, 1963, 77); Сиротою стоїть над шляхом хата, з побитими вікнами, нетоплена, .. чорна, полупана... (Мирний, II, 1954, 179); // перен. Бідна, нещасна людина; бідолаха. - Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! - говорила Кайдашиха. - Ти хочеш з своєю Мотрею мене, сироту, скривдить? (Н.-Лев., II, 1956, 357).
Зостатися (залишитися, лишитися і т. ін.) сиротою: а) втратити батька й матір або одного з них. Я свого отця-неньки не знаю; я ще в сповиточку зосталася сиротою,- і прийняв мене мій родич до себе (Вовчок, І, 1955, 181); Згадала вона, як зісталась сиротою, як жила з матір'ю вдвох, ходила в гімназію, як сиділа з книжкою вечірньою добою рядом з матір'ю за столом (Н.-Лев., VI, 1966, 57); На сьомому році Люба залишилась сиротою (Стельмах, І, 1962, 343); Сиротою на ласці родичів лишилася [Люба] (Ле, Міжгір'я, 1953, 24); б) бути одинокою, самітною людиною. Вмер батько наш! ..Сиротою наша мати зосталась! (Л. Укр., І, 1951, 9); Круглий (кругла) сирота див. круглий.
@ Казанська сирота див. казанський; Морщити [із себе] сироту див. морщити.
2.. перев. мн., іст. У стародавній Русі - різні категорії феодального залежного селянства.
3. тільки мн., розм. Пухирці, що з'являються на шкірі людини від холоду або нервового збудження. - Як же в хаті холодно, аж сироти на руці повставали,- промовила дівчина (Григ., Вибр., 1959, 34).
Повиступали (повиступають) сироти [на тілі (шкірі)] див. повиступати; Узятися сиротами - покритися пухирцями від холоду або нервового збудження. Ніжно-біле змокріле обличчя, що перед тим, взявшись на холоді сиротами, аж волохатилось дрібним пушком, тепер враз освітилося, зарожевілося ніжно, мов пелюстки в росі (Гончар, III, 1959, 186); Звалили [гайдамаки] старого на землю, сорочку на спині заголили. Жовта, як віск, шкіра під сорочкою взялась сиротами, а після кількох нагайок - синіла басаманами... (Іщук, Вербівчани, 1961, 258).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сирота | сироти |
Родовий | сироти | сиріт |
Давальний | сироті | сиротам |
Знахідний | сироту | сиріт |
Орудний | сиротою | сиротами |
Місцевий | на/у сироті | на/у сиротах |
Кличний | сирото | сироти |
сиротити
СИРОТИТИ, очу, отиш, недок., перех. Робити дитину, підлітка сиротою, позбавляти батька й матері або одного з них. - Не сироти моїх діточок, не вбивай ..жінки (Кв.-Осн., II, 1956, 416); У полі бились [воїни], сиротили Маленьких діточок своїх (Шевч., II, 1963, 91); Звісно, дома жінка та купа дітей, яких не хотілося б сиротити, але хіба ж не за їхнє щастя він і поведе військо через Сиваш? (Гончар, II, 1959, 401); // Залишати одиноким, самітним. - Мати ж тремтить за сина. Не руш, говорить, не встрявай, не сироти старої матері... (Ле, Міжгір'я, 1953, 11); // перен. Знедолювати кого-небудь. - Голову мені рубайте, не виноград... не відбирайте від мене хліба... не сиротіть, бо загину... (Коцюб., І, 1955, 218); // перен. Залишати когось, щось. Піп, волосні так жалкують! - Не кидайте нас, .. не сиротіть наших Пісок! (Мирний, І, 1949, 238).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сирочу | сиротимо |
2 особа | сиротиш | сиротите |
3 особа | сиротить | сиротять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сиротитиму | сиротитимемо |
2 особа | сиротитимеш | сиротитимете |
3 особа | сиротитиме | сиротитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сиротив | сиротили |
Жіночий рід | сиротила | |
Середній рід | сиротило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сиротімо | |
2 особа | сироти | сиротіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сиротячи | |
Минулий час | сиротивши |