скорпіон
СКОРПІОН, а, ч., зоол. 1. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом. Ігор побачив огидну сіру комаху.. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (Донч., IV, 1957, 11); Тут [у Кизил-Джарському яру] метушились білясті терміти, там сидів світло-жовтий скорпіон (Знання.., 3, 1966, 29); * У порівн. Скорпіоном язик твій був нам, він труїв нас і жалив невпинно (Л. Укр., І, 1951, 290); Вогонь наших кулеметів і гармат пришпилив фашистів до землі. Вони звиваються в своїх щілинах, наче скорпіони (Кач., Вибр., 1953, 410).
2. перен. Про підступну, підлу людину. [Нартал:] Кубло гадюче! перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! (Л. Укр., II, 1951, 428).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скорпіон | скорпіони |
Родовий | скорпіона | скорпіонів |
Давальний | скорпіонові, скорпіону | скорпіонам |
Знахідний | скорпіон, скорпіона | скорпіони, скорпіонів |
Орудний | скорпіоном | скорпіонами |
Місцевий | на/у скорпіоні | на/у скорпіонах |
Кличний | скорпіоне | скорпіони |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Скорпіон | Скорпіони |
Родовий | Скорпіона | Скорпіонів |
Давальний | Скорпіонові, Скорпіону | Скорпіонам |
Знахідний | Скорпіона | Скорпіонів |
Орудний | Скорпіоном | Скорпіонами |
Місцевий | на/у Скорпіоні | на/у Скорпіонах |
Кличний | Скорпіоне | Скорпіони |