скрушно
СКРУШНО. Присл. до скрушний. Для неї давно стало ясно, що в їхньому житті не все гаразд.. Скрушно поглянула на сина, на чоловіка і почала збиратися (Ле, Хмельницький, І, 1957, 62); - Не поцілив,- скрушно зітхнув Йонька.- Уже годів з двадцять, як стріляв (Тют., Вир, 1964, 399); Він.. підтягував до світла понівечені чоботята й скрушно похитував головою (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 129).