сніг
СНІГ, у, ч. Атмосферні опади у вигляді білих зіркоподібних кристалів чи пластівців, що становлять собою скупчення таких кристалів. Зима без снігу - літо без хліба (Укр.. присл.., 1955, 100); По улиці вітер віє Та сніг замітає. По улиці попідтинню Вдова шкандибає (Шевч., II, 1963, 143); Надворі йшов лапатий сніг, неначе в повітрі літали горобці (Н.-Лев., VI, 1966, 348); Сніг падав безшелесно й рівно (Рильський, І, 1960, 125); *Образно. Промениста ромашка запорошила снігом увесь лан (Кучер, Дорога.., 1958, 142); * У порівн. Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом (Коцюб., І, 1955, 361); // Суцільна маса таких опадів, що лежить на поверхні чого-небудь. Лечу, лечу, а вітер віє, Передо мною сніг біліє (Шевч., І, 1963, 241); Яка гарна буде та гора взимку серед чорних лісів, коли її вкриє білий сніг (Н.-Лев., VII, 1966, 78); По ровах, де ще недавно лежали сніги, стояла густа і чорна, як дьоготь, вода (Тют., Вир, 1964, 99); *У порівн. Синіли невеличкі ліски, чорніли хуторки, за ними піски, мов сніги, біліли і виблискували (Мирний, І, 1954, 256); На столі білий як сніг обрус, добірні страви й напитки (Л. Укр., III, 1952, 472); // Холодний край. Ти нас з України Загнав, голих і голодних, У сніг на чужину Та й порізав (Шевч., І, 1963, 249).
@ Боятися, як торішнього снігу - зовсім не боятися. [Микита:] Гляди, щоб я тебе іноді, бува, не мазнув по губах!.. [Маруся (регоче) :] Ох лишенько! Я ж тебе так точнісінько боюсь, як торішнього снігу (Кроп., І, 1958, 79); - Ну й язик у тебе.. Гляди, Іванові скажу. - Боюсь я його, як торішнього снігу, - стрепенулась Марійка, і на зібраних устах її заворушилась упертість (Стельмах, II, 1962, 26); Було (буде, є) [стільки] користі (потіхи і т. ін. ), як з (із) торішнього снігу - зовсім не було, не буде, немає користі, потіхи тощо. - Добре, ясновельможна княгине, добре! Прийду та допоможу тобі, хоч і з мене певно буде користі, як з торішнього снігу (Н.-Лев., VII, 1966, 114); - Якби не гукати на вас, не думати за вас, то було би з вашої роботи стілько потіхи, як із торішнього снігу (Фр., І, 1955, 60); Вічний сніг див. вічний; До білого снігу - дуже довго, тривалий час. - Я вам, дядьку Савко, як дам, то до білого снігу не забудете (Зар., На.. світі, 1967, 268); До глибокого снігу - до глибокої зими. - Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (Стельмах, І, 1962, 72); До [першого] снігу - до початку зими. - Справив їй святешні чоботи, так вона їх, звиняйте, вже і в будень тягає і навіть тепер, до снігу, носить (Стельмах, II, 1962, 21); Зимою (взимку) снігу не дістанеш див. діставати; Орати носом сніг див. орати; Побіліти, як сніг див. побіліти; Потрібний (потрібен), як торішній сніг див. потрібний; Сніг куриться див. куритися1; Як сніг на голову див. голова.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сніг | сніги |
Родовий | снігу | снігів |
Давальний | снігові, снігу | снігам |
Знахідний | сніг | сніги |
Орудний | снігом | снігами |
Місцевий | на/у снігу | на/у снігах |
Кличний | снігу | сніги |
сніговий
СНІГОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до сніг. За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Л. Укр., III, 1952, 518); Вони [танки] мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг, залишаючи позад себе білі смерчі снігової пороші (Тют., Вир, 1964, 500); // Зробл. із снігу або в снігу. Кругом хати був вільний прохід; поміж бабами ще виднілись просвіти; у ті просвіти носили сніг, закидали їх. Не забарилася снігова стіна вирости кругом хати... (Мирний, III, 1954, 10); // Який несе сніг. Мені трапилось бачити початок снігової бурі на морі, се була така грандіозна картина хаосу, що я, певне, ніколи її не забуду (Л. Укр., V, 1956, 219); Шофер на першій стоянці відпочинку висловив думку, що на другу половину дня може розходитися негода, сніговий буран, під час якого краще перестояти десь у хуторі (Ле, Право.., 1957, 248); // Який утворився із снігу. Вона залюбки каталася по доріжках у сквері і спускалася там з невеличкої снігової гірки (Забіла, Катруся.., 1955, 41); Попереду брело двоє з автоматами, довгими ногами вони розмітали тоненьке снігове покривало і лишали по собі на брукові чорні незграбні сліди (Хижняк, Тамара, 1959, 37).
Снігова баба див. баба1; Снігова вода - вода, яка утворилася від танення снігу. Сніги тануть, біжать з гір долинами прудкі протічки снігової води (Мирний, І, 1949, 367); Дощова і снігова вода має в собі найменше домішок, це найчистіша вода, що мало чим відрізняється від дистильованої (Уроки.. хіміка, 1956, 50); Снігова лінія (межа) - лінія в горах, вище якої сніг на поверхні землі зберігається протягом усього року. В жарких країнах снігова лінія проходить на значній висоті. Наприклад, в Кордільєрах під екватором вічні сніги починаються на висоті 4800 м (Фіз. геогр., 5, 1956, 114).
2. Вкритий снігом. Снігова площа простяглась Навкруг; ..сіра хмара Закрила небо (Фр., X, 1954, 326): Вранці приїхав до Цюріха.. Дуже гарний європейський городок, облямований сніговими вершинами Альп (Коцюб., III, 1956, 272); Простягли у синь Карпати свої вершини снігові (Сос., II, 1958, 421).
3. Схожий на сніг, подібний до снігу (білістю, блиском і т. ін.). Здавалось, ніби то були дві рідні сестри, а не мати з дочкою.. Однаковий цвіт лиця - сніговий, білий (Н.-Лев., І, 1956, 169); Снігова постеля; Сніговий халат.
4. Багатий снігами. Стояла холодна, снігова зима (Чаб., Балкан. весна, 1960, 229).
5. Уживається як складова частина ботанічних і зоологічних назв, термінів. Антонівка звичайна під впливом зрошення в більшій мірі посилює інтенсивність ростових процесів, ніж кальвіль сніговий (Хлібороб Укр., 1, 1967, 33); У цей день з «Лахтака» побачили надзвичайно білих, так званих снігових чайок (Трубл., Лахтак, 1953, 33); Всі знали, що в горах багато.. снігових барсів, які нападають на одиноку людину (Тулуб, В степу.., 1964, 116).
^ Снігова плісень - грибкова хвороба озимих зернових культур і багаторічних злакових трав, яка розвивається рано навесні, в період танення снігу; супроводжується відмиранням листків і загниванням кореневої частини. Снігова плісень озимих.. - хвороба злаків, що її спричинює гриб Fusarium nivale (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 223); Снігова сліпота - ураження очей, викликане довгим перебуванням на освітленому сонцем засніженому просторі. - Я довго плавав у північних морях. Там люди хворіють на снігову сліпоту (Тулуб, В степу.., 1964, 258); Сніговий плуг див. плуг; Сніговий подорожник див. подорожник3.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сніговий | снігова | снігове | снігові |
Родовий | снігового | снігової | снігового | снігових |
Давальний | сніговому | сніговій | сніговому | сніговим |
Знахідний | сніговий, снігового | снігову | снігове | снігові, снігових |
Орудний | сніговим | сніговою | сніговим | сніговими |
Місцевий | на/у сніговому, сніговім | на/у сніговій | на/у сніговому, сніговім | на/у снігових |