сорока
СОРОКА, и, ж. 1. Лісовий птах родини воронових з довгим хвостом і чорно-білим пір'ям, що видає характерні звуки - скрекотіння. Понад поляною все яструби літають, ворони,.. сороки (Фр., IV, 1950, 52); Десь заскрекотала на дереві сорока (Томч., Готель.., 1960, 254); * У порівн. А дівчата, Мов ті сороки, цокотали (Шевч., II, 1963, 209).
@ Зазирати (заглядати), як сорока в (на) [голу] кістку, жарт. - уважно приглядатися до чого-небудь. Цілий вечір він просидів навпочіпки біля коритечка.., зазирав у нього, як сорока в кістку (Тют., Вир, 1964, 158); Заглядає, як сорока на голу кістку (Номис, 1864, № 13792); Сорока на хвості принесла що - кому-небудь стало відомо про щось (про відомості, одержані від того, кого не хочуть називати, чи невідомо звідки або від кого одержані).- В вас, мамо, був Ломицький? - А тобі вже сорока на хвості принесла звістку? - сказала мати (Н.-Лев., VI, 1966, 56); - Оце сорока на хвості принесла, що ви збираєтесь переселятись (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 34); Як сорока лапою (по тину) - те саме, що Як курка лапою (див. курка). Пише, як сорока лапою. Пише, як сорока по тину (Номис, 1864, № 6078); Як сорока на тину (кілку, колу, рідше на тернині): а) незручно. Юрко і в клубі, і в драматичному гуртку, і на вулиці почував себе так, як сорока на тину (Чорн., Визвол. земля, 1959, 221); Примощується [Левко] на воротях, як сорока на кілку (Стельмах, І, 1962, 280); Примостивсь, як сорока на колу (Номис, 1864, № 13785); б) невлаштовано. Він живе, як сорока на тернині: вітер повернувся - полетіла (Укр.. присл.., 1963, 23); в) (перев. із сл. вертітися, крутитися і т. ін.) неспокійно вести себе. Вертиться, як сорока на тину (Укр.. присл.., 1955, 175); [Як] сорока на хвості розносить - хто-небудь швидко поширює якісь чутки, широко оповіщає усіх або багатьох. - Тепер Борух, як сорока на хвості, рознесе по всіх усюдах про весілля (Н.-Лев., І, 1956, 141); - Чи рознесла сорока на хвості, Що я уже директорша? (Підс., Жарти.., 1968, 63).
2. перен. Про надмірно балакучу людину (перев. жінку). Іван почув правдиву ненависть до тої сороки [княжни], що, здавалося, не мала ніякісінького розуміння про божий світ і про клопоти життя (Фр., III, 1950, 154); - То тільки ви, сороки, як збіжитеся, то зараз не про діло, а про сни торочите, - зауважив Оксен (Тют., Вир, 1964, 108).
СОРОКА... Перша частина складних слів, що відповідає знач. слова сорок1, напр.: сорокаватний, сорокапудовий, сорокатисячний, сорокатонний і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сорока | сороки |
Родовий | сороки | сорок |
Давальний | сороці | сорокам |
Знахідний | сороку | сороки, сорок |
Орудний | сорокою | сороками |
Місцевий | на/у сороці | на/у сороках |
Кличний | сороко | сороки |
сорок
СОРОК1, а, числ. кільк. Назва числа 40 і його цифрового позначення; // Кількість із 40 одиниць. Тож найбільший пророк наш блукав сорок літ вкупі з нами в пустині (Л. Укр., І, 1951, 291); Сорок запорозьких чайок випливали в Чорне море до турецьких берегів (Довж., І, 1958, 266).
@ Наговорити (наплести і т. ін. ) сорок бочок арештантів, жарт.- те саме, що Наговорити (наплести і т. ін. ) сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна).
СОРОК2, а, ч. Давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам; // Набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок. Позаду за великим послом посольські служилі люди у чорних каптанах несли сто сорок сороків соболів (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА |
---|---|
Називний | сорок |
Родовий | сорока |
Давальний | сорока |
Знахідний | сорок, сорока |
Орудний | сорока |
Місцевий | на/у сорока |