сортовий
СОРТОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до сорт 1, 2. Перевірені гібриди, якщо вони задовольняють усі вимоги, що ставляться до сорту, розмножуються у великій кількості, одержують сортову назву і передаються виробництву (Юним мічур.., 1955, 59); // Стос. до сорту. При сортовому прополюванні виривають усі нетипові рослини для даного сорту (Ол. та ефір. культ., 1956, 284); Поставлено завдання рішуче поліпшити насінництво зернових культур і.. перейти на суцільні сортові посіви (Рад. Укр., 25.VI 1957, 1).
2. Який належить до високого, цінного або спеціального сорту (у 1, 2 знач.). Наказано було сортовий ліс ближче до вагонів підкинути (Мур., Бук. повість, 1959, 175); Одне з важливих завдань нового п'ятиріччя - повне освоєння сівозмін і перехід до посівів тільки високоякісним сортовим насінням (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 174); Сортове залізо; Сортове насіння.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сортовий | сортова | сортове | сортові |
Родовий | сортового | сортової | сортового | сортових |
Давальний | сортовому | сортовій | сортовому | сортовим |
Знахідний | сортовий, сортового | сортову | сортове | сортові, сортових |
Орудний | сортовим | сортовою | сортовим | сортовими |
Місцевий | на/у сортовому, сортовім | на/у сортовій | на/у сортовому, сортовім | на/у сортових |