споруджений
СПОРУДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спорудити. Дзвін, споруджений з незугарних кам'яних брил, покарбованих старовинними написами, а подекуди й малюнками, був свого роду метрикою міста (Вільде, Сестри.., 1958, 516); Геращенко піднявся на дозорну вишку, споруджену на верхівці сосни (Грим., Син.., 1950, 43); Генерал пройшов до столика, спорудженого в кутку з якихось дверей (Гончар, III, 1959, 249); // у знач. прикм. Споруджені машини, кліті хуткішим темпом підносили руду на-гора (Досв., Вибр., 1959, 306); Незадовільна якість споруджених будівель завдає значної шкоди народному господарству, погіршує побутові умови населення (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 2); // споруджено, безос. присудк. сл. Через кілька годин міст все ж таки було споруджено (Тулуб, В степу.., 1964, 252); В республіці [УРСР] відбудовано, реконструйовано і споруджено заново високопродуктивні доменні і мартенівські печі (Наука.., 12, 1957, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | споруджений | споруджена | споруджене | споруджені |
Родовий | спорудженого | спорудженої | спорудженого | споруджених |
Давальний | спорудженому | спорудженій | спорудженому | спорудженим |
Знахідний | споруджений, спорудженого | споруджену | споруджене | споруджені, споруджених |
Орудний | спорудженим | спорудженою | спорудженим | спорудженими |
Місцевий | на/у спорудженому, спорудженім | на/у спорудженій | на/у спорудженому, спорудженім | на/у споруджених |