сріблистий
СРІБЛИСТИЙ, а, е. Те саме, що сріблястий. Коли береза ранньої весни Попід корою грає світлим соком, - Бере сокиру й свердла полісовщик, В корі сріблистій пробиває отвір (Рильський, III, 1961, 168); Місяць вистеляє нам сріблисту доріжку (Цюпа, Краяни, 1971, 321); Заколупнув старий Синівське серце своїми словами, Не так словами, як слізьми, що мов Горох сплили на бороду сріблисту (Фр., XIII, 1954, 221); Верхів'я густолисті Мій край нагадують мені: В степу сріблисту тополину, Березу в тихому гаю (Мал., Звенигора, 1959, 25); - Чи це ви вже вдруге вмиваєтесь? - задзвенів сріблистий голосок за дверима (Н.-Лев., VI, 1966, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сріблистий | сріблиста | сріблисте | сріблисті |
Родовий | сріблистого | сріблистої | сріблистого | сріблистих |
Давальний | сріблистому | сріблистій | сріблистому | сріблистим |
Знахідний | сріблистий, сріблистого | сріблисту | сріблисте | сріблисті, сріблистих |
Орудний | сріблистим | сріблистою | сріблистим | сріблистими |
Місцевий | на/у сріблистому, сріблистім | на/у сріблистій | на/у сріблистому, сріблистім | на/у сріблистих |