ствердження
СТВЕРДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ствердити, стверджувати. У боротьбі за ствердження української культури велику роль відігравала прогресивна російська інтелігенція (Минуле укр. театру, 1953, 25); Він хотів тепер жити і працювати для ствердження правди (Рибак, Час.., 1960, 866); Вона [карта Радянської України].. образно говорить про наші здобутки і перемоги в ствердженні нового соціалістичного життя (Цюпа, Україна.., 1960, 82); Весілля без вінчання,.. прилюдна присяга молодих на вірність, громадське ствердження шлюбу - усе це сприяло формуванню нових поглядів на сім'ю, взаємовідносин в ній (Свята.. Рад. Укр., 1971, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ствердження | ствердження |
Родовий | ствердження | стверджень |
Давальний | ствердженню | ствердженням |
Знахідний | ствердження | ствердження |
Орудний | ствердженням | ствердженнями |
Місцевий | на/у ствердженні | на/у ствердженнях |
Кличний | ствердження | ствердження |