стрибнути
СТРИБНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до стрибати 1-3, 5. Ціпок засвистів у повітрі, корова стрибнула й побігла далі (Коцюб., І, 1955, 99); Карпо стрибнув і, не здержавшись, покотивсь у яр (Мирний, І, 1954, 246); Вона довго шукала хвіртки, а не знайшовши, відступила крок і стрибнула через живопліт (Смолич, І, 1958, 89); Марко загримав котелком об бильця, сполохано озираючись навколо, чи не стрибне псюра з будки (Тют., Вир, 1964, 468); Іван Глиб стрибнув у висоту на 1 м 55 см (Рад. Укр., 21.VIII 1949, 4); Аж побілів Євген від самої думки стрибнути з кручі в Дніпро (Донч., VI, 1957, 37); - Звідки це ви, дівчата? - З буряків їдемо. Отут були в радгоспі, - це кирпатенька, найбідовіша мовила. А очима стрибнула з парубкового обличчя на будьонівку його (Головко, II, 1957, 7); Стрибнув уже сонячний зайчик на піч... (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 135); Вагон стрибнув кілька разів по шпалах і спинився (Кач., II, 1958, 351); Брови Степана Івановича гнівно стрибнули вгору (Жур., Опов., 1956, 144).
@ Вище голови не стрибнеш - те саме, що Вище себе (своєї голови, пупа) не скочиш (не підскочиш) (див. вище); Стрибнути в гречку див. гречка.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стрибну | стрибнемо |
2 особа | стрибнеш | стрибнете |
3 особа | стрибне | стрибнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стрибнув | стрибнули |
Жіночий рід | стрибнула | |
Середній рід | стрибнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стрибнімо | |
2 особа | стрибни | стрибніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | стрибнувши |