струменіти
СТРУМЕНІТИ, струменіє і струменить, недок . 1. Литися, текти струменем, вузенькою цівкою. Йому хотілося пити, він помітив поставленого на триніг шланга, з якого пружинистою цівкою струменіла на квітник вода (Мушк., День.., 1967, 34); Теплі сльози струменіли з очей, котились за вуха, змочували рудувату санаторну білизну (Збан., Сеспель, 1961, 74); Всі дихають гаряче, в кожухах жарко, у кожного піт.. струменить з лоба (Кучер, Трудна любов, 1960, 566); * Образно. Невпинно струменіє духовна снага народу (Рад. Укр., 11.IV 1967, 3).
2. перен. Випромінюватися, поширюватися в оточуючому просторі, проникати куди-небудь, перев. струменем або струменями (про світло, пахощі, звуки і т. ін.). Ріки текли молоком, струменіли скрізь нектаром ріки (Зеров, Вибр., 1966, 302); Було тихо, ніжно струменіло на землю місячне проміння (Збан., Малин. дзвін, 1958, 298); Корови лежали на дерев'яному помості,.. і від них струменіло тепло та ще запаморочливі домашні запахи сіна, молока і живності (Загреб., Європа 45, 1959, 425); На рушнику, на лаві, сіріла плеската перепічка, над нею струменів пар і осідав на старому, поцяткованому часом дзеркалі, що висіло на стіні (Мушк., Чорний хліб, 1960, 102).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | струменію | струменіємо |
2 особа | струменієш | струменієте |
3 особа | струменіє | струменіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | струменітиму | струменітимемо |
2 особа | струменітимеш | струменітимете |
3 особа | струменітиме | струменітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | струменів | струменіли |
Жіночий рід | струменіла | |
Середній рід | струменіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | струменіймо | |
2 особа | струменій | струменійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | струменіючи | |
Минулий час | струменівши |