стусан
СТУСАН, а, ч. Удар кулаком. Кулаки посипались на його плечі; супроводжений стусанами.., він.. взяв на плечі свій мішок з начинням (Фр., І, 1955, 228); Таки дісталося Свербивусові кілька стусанів, але він розмахнувся навідліг, і кільце розступилося (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 46); Малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (Багмут, Опов., 1959, 12); // Різкий удар ногою, коліном. З розгону вскочивши до камери, я спіткнувся і впав.. Підвестись допомагає мені дужий стусан ногою (Кол., На фронті.., 1959, 105).
@ Відважувати (відважити) стусана див. відважувати; Давати (дати) стусана див. давати; Надавати стусанів див. надавати1; Нахапатися стусанів див. нахапуватися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стусан | стусани |
Родовий | стусана | стусанів |
Давальний | стусанові, стусану | стусанам |
Знахідний | стусан | стусани |
Орудний | стусаном | стусанами |
Місцевий | на/у стусані | на/у стусанах |
Кличний | стусане | стусани |