стьобнути
СТЬОБНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до стьобати2 1, 2. Яким стьобнув Гнідка (Мирний, IV, 1955, 312); Не володіючи більше собою, він схопив замашну лозину, що лежала на колоді, і.. з усього розмаху стьобнув Прохора по обличчю (Шиян, Баланда, 1957, 166); За гомоном Кіндрат Дорофійович не розпізнав голосу. Але заготовив міцне слівце, зібравшись стьобнути ним всякого, хто наважиться підтримати необачну вилазку проти нього (Логв., Літа.., 1960, 13); * Образно. Проскочив [Тимко] околицю села, міст, в очі стьобнула голуба блискавка Ташані (Тют., Вир, 1964, 272); * У порівн. - Брешеш!.. - мовив Назар. Одарка враз змовкла, зігнулася, немов він стьобнув її батогом (Л. Янов., І, 1959, 424).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стьобну | стьобнемо |
2 особа | стьобнеш | стьобнете |
3 особа | стьобне | стьобнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стьобнув | стьобнули |
Жіночий рід | стьобнула | |
Середній рід | стьобнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стьобнімо | |
2 особа | стьобни | стьобніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | стьобнувши |